Про те, що 18 липня “Зернову угоду” продовжено не буде, написала Ольга Трофімцева, посол МЗС з особливих доручень, координатор Ради експортерів та інвесторів.
На думку дипломатки, перемога на виборах президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана та завершення будівництва терміналу для експорту аміаку з РФ є основними чинниками, що роблять угоду не настільки значущою для Росії.
Це означає, що аміакопровід Тольятті-Одеса вже й не такий важливий”, – зазначила Ольга Трофімцева.
З Трофімцевою погоджуються її російські колеги. 18 липня зернову угоду буде завершено, припустив Сергій Вершинін, заступник очільника МЗС Росії. Хоча дипломатичне відомство РФ контакти з ООН стосовно українського зерна не виключає.
Ми їх (контактів з ООН) не виключаємо, але ми продовжуємо робити те, що ми сказали: ми ведемо справу до того, щоб 18 липня було часом завершення тих домовленостей, які не виконуються”, – повідомив Сергій Вершинін російському Інтерфакс.
Щодо завершення угоди висловлюються й російські чиновники. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, минулого тижня заявив, що передумов для продовження зернової угоди поки що немає.
Передумов немає, домовленості досі не виконані. ООН змушена була констатувати, що в них, на жаль, не виходить здійснити належний вплив на країни колективного Заходу, щоб виконати цю частину домовленості”, – наводить слова Пєскова URA.RU.
Але українська влада має запасний план.
План Б
Низку альтернативних стратегій, які допоможуть, у разі припинення роботи чорноморського „зернового коридору”, продовжити експорт зернових культур спільно з аграріями та зерновими трейдерами розробив уряд України.
Маємо кілька стратегій: це розширення пропускної спроможності Дунайського регіону і нарощення можливостей з перевалки там зернових”, – заявив Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики і продовольства під час національного телемарафону 26 червня.
Високопосадовець також повідомив, що триває введення в експлуатацію додаткових пунктів переходу а також сухих портів на західному кордоні з Польщею і Румунією.
Заступник міністра нагадав, що в держбюджеті на 2023 рік передбачено 20 млрд грн для потенційного страхування суден з українським зерном, які будуть готові продовжити роботу в разі відсутності «зернового коридору».
Тарас Висоцький також нагадав, що в державному бюджеті на 2023 рік передбачено 20 млрд грн для потенційного страхування суден, що перевозять українське зерно. Вони будуть готові продовжити роботу в разі припинення роботи “зернового коридору”.
Альтернативні заходи активно напрацьовуються, фактично фіналізовані й мають допомогти безперервно робити внесок України в міжнародну продовольчу безпеку, забезпечувати експорт”, – підкреслив заступник міністра.
