Транспортні та логістичні компанії також постраждали через дії країни-агресора. Окрім проблем, з якими стикається транспортна галузь (дефіцит водіїв, зруйнована дорожня інфраструктура, нестача складських приміщень, небезпека для життя працівників), є й неординарні ситуації.
Так, нещодавно українська логістична компанія Zammler оголосила, що має намір звернутися до міжнародних судів із позовом проти Росії. Причиною цього стало використання літери Z на військовій техніці Росії: символу, який з початку війни в Україні асоціюється з насильством і смертю.
Справа в тому, що за останні 4 роки компанія інвестувала у розвиток бренду понад 9 млн грн (280 тис. євро), а логотип Z з’являвся на нагородах компанії, сувенірній продукції, в друку та на телебаченні. Тепер компанія відмовляється асоціюватися з літерою Z з моральних міркувань. Більше того, логотип Z може ставити під загрозу життя водіїв та співробітників компанії. Zammler не залишається нічого, крім як витирати літеру зі своїх вантажівок і подавати до суду на Росію, сподіваючись отримати компенсацію.
Щоб дізнатися, які плани компанії на майбутнє та як вона справляється у цей період, ми поговорили з Віктором Шевченком, співзасновником групи Zammler.
Ольга Корокий, Trans.INFO: Вікторе, з якими проблемами стикається логістична галузь, і зокрема ваша компанія, у ці непрості для України часи?
Віктор Шевченко : Ключових проблем кілька: українська логістика повністю перебудовується з урахуванням втрати авіа та морських шляхів. Адже тепер є можливість відправляти товари лише по суші. А на суші – інші складнощі: нестача водіїв–далекобійників (багато хто пішов добровольцями на фронт чи в тероборону) та логістичні нюанси. Доступні не всі дороги, підірвано багато мостів, тому часто доводиться рухатися новими, не завжди безпечними маршрутами. Та й ліміт палива на заправках створює певні складнощі у роботі. Додатково робочі процеси ускладнює дефіцит складських приміщень.
Як компанія адаптувалася до реалій війни?
24 лютого, у день початку війни, ситуація з автопарком була незрозумілою: за моїми спостереженнями, першого дня працювало всього близько 20 відсотків наших машин. Спочатку було особливо складно: хтось був наляканий, не всі люди виходили на зв’язок, багато хто не розумів, хто і де знаходиться. Також ми не розуміли, як везти вантажі та як працюють заправки, де можна пересуватися, а де це дуже небезпечно.
Фот. Вантажівка Zammler потрапила під обстріл
Наступними днями, коли побільшало інформації, ситуація стабілізувалася і ми повернулися до звичайного робочого ритму. Зараз попит на перевезення виріс катастрофічно, але не завжди ми, та й ринок загалом, можемо задовольнити цей попит.
Чи перемістили ви свою діяльність на Західну Україну?
Така думка була, і ми навіть зайнялися пошуком. Мої колеги провели аналіз ринку, переглянули усі можливі варіанти складських приміщень. Але потім зрозуміли, що нам нічого не підходить, потрібних нам приміщень у достатній кількості просто немає. До того ж складські приміщення мають бути категорії А (а це чітко задані параметри). Таким вимогам не відповідало жодне із приміщень, які ми переглядали. Здебільшого ці приміщення були або маленькі, або у стані ремонту, або взагалі в аварійному стані.
Чи вистачає вам працівників, водіїв?
Кваліфіковані водії були дефіцитом і до війни, їх не вистачає й зараз, зокрема з урахуванням моментів, які я озвучував вище: хтось пішов на фронт, хтось просто не хоче ризикувати, вирушаючи в рейс. Загалом ми кардинально перебудували роботу підприємства, хтось працює дистанційно, навіть з інших країн (налагодити цю систему раніше «допоміг» коронавірус), хтось в офісі.
Фот. Віктор Шевченко з командою
Наскільки вам вдається координувати роботу з іноземними закордонними філіалами компанії?
Робота координується як і раніше, щільно і досить ефективно. Зараз це особливо важливо у контексті постачання гуманітарних вантажів з Європи до України.
Чи допомагають вони компанії залишатися на плаву?
Допомагають не лише самій компанії, а й українцям загалом. Я дуже вдячний нашим працівникам, партнерам, клієнтам у Польщі та Казахстані. Взяти, наприклад, Польщу. Там активно підключилися до пошуку житла для наших співробітників, кому довелося виїхати за кордон. Ще поляки допомагають компанії отримувати та перевантажувати гуманітарну допомогу з Нідерландів та Німеччини.
Дуже активно спрацював і наш офіс у Казахстані. Він співпрацює з місцевою благодійною організацією, яка збирає матеріальну допомогу для України. Наш офіс у Казахстані допоміг організувати складське зберігання їжі, ліків, товарів для дітей та інших гуманітарних вантажів. А ще – наші спеціалісти консолідують та обробляють ці вантажі перед відправкою до України.
Які вантажоперевезення ви робите на даний момент і за якими напрямками?
Зараз ми здебільшого займаємося гуманітарними вантажами. Перевезення «комерції» донедавна було зведено до мінімуму. Наприклад, за перший місяць війни ми мали 120 гуманітарних рейсів, це і з внутрішніми, і з міжнародними. Ми здійснювали перевезення продовольства, ліків, одягу, засобів гігієни, амуніції та товарів для військових. Переважно – з Західної України до Києва, та з Польщі й Нідерландів – до Львова. Гуманітарні вантажі ми возимо безкоштовно, просимо лише компенсувати паливо.
Але останнім часом частка комерційних перевезень почала потроху збільшуватися. Завдяки релокації у тому числі. Ми все частіше возимо вантажі з центру на захід України. А на зворотному шляху «підвозимо» гуманітарну допомогу, яка там консолідується, і веземо її в Київ. А вже з Києва «гуманітарка» переміщується далі Україною – туди, де вона особливо необхідна. Найскладніше завдання – доставка вантажів у зону бойових дій. До Чернігова, Сум, Харкова та інших гарячих точок можуть вирушити лише водії з відповідними досвідом та знаннями, або військові.
Ви подаєте до суду на Росію через використання літери Z на військовій техніці. Яких втрат зазнала ваша компанія за період війни і зокрема через використання літери Z військами РФ?
Лише за останні 4 роки у розвиток бренду за попередніми підрахунками ми інвестували понад 9 млн грн (близько 280 тис. євро – ред.). А попереду, після перемоги України, на нас чекає ще ребрендинг, в який доведеться інвестувати так само чимало грошей та зусиль.
Логотип Z з’являвся на нагородах нашої компанії, сувенірній продукції, в друку, на телебаченні. Не кажучи вже про моральний аспект – наш колектив дуже любив цей логотип, пишався ним. Брендовані машини впізнавали здалеку, діти співробітників малювали Z у своїх альбомах. Для нас ця історія певною мірою означає втрату частини компанії через дії рашистів.
Наскільки реально очікувати будь-які виплати від РФ?
Росія має бути покарана за всі свої злочини проти українців, проти людства. І проти бізнесу, який також постраждав. До того ж, важливо створити юридичний прецедент, щоб позови подавали й інші представники комерційного сектору, які опинилися в схожій ситуації. Можливо не зараз, можливо на пізніших етапах. Тоді ми зможемо додатково тиснути на Росію у полі міжнародного права.
Поки йде процес, чи плануєте ви робити рібрендінг?
Так, безумовно. Але зараз рібрендінг – це дорого, невчасно. Основне для нас – забезпечити зарплати, продовжувати роботу та підтримувати державу у боротьбі за нашу незалежну країну. А поки що проводимо «рібрендінг» власноруч: знімаємо логотип, зафарбовуємо його на авто. Літера Z на борту авто створює складності для пересування нашим водіям, виникають питання на блокпостах. А враховуючи те, що ми возимо гуманітарні вантажі, хотілося б уникнути таких проблем.
Фот. Zammler проводить „рібрендінг”
Які плани компанії на подальший розвиток?
Зараз складно говорити про якісь довгострокові плани. Горизонт планування – 3 дні, максимум тиждень. Все залежить від ситуації на фронті. Зараз головне – вижити та закрити першочергові потреби: виплатити колективу зарплату, надати допомогу тим, хто її потребує. Залишаються й інші завдання: ремонт, заправка авто, виплата грошей за контрактами з бізнес-партнерами.