Війна в Україні триває майже рік. Й до завершення воєнних дій та повного звільнення територій ще далеко, але розмови стововно того, як буде відбуватися відновлення постійно тривають. Саме для цього – обговорення плану відновлення країни – у Варшаві на міжнародній конференції «Europe–Poland–Ukraine. Rebuild Together» збиралися політики та підприємці.
Сьогодні ми запросили підприємців обговорити за галузями бар’єри, які вже існують або можуть з’явитися у зв’язку з відновленням економічної діяльності між Польщею та Україною», – сказав міністр розвитку та технологій Вальдемар Буда.
Важливість міжнародних вантажних перевезень для економіки важко переоцінити. Тому на конференції виділили окрему панель для обговорення проблем транспортної та логістичної галузей. На ролі вантажоперевезень в економіці країни чітко наголосив Петро Литвинський, Голова загальнопольської асоціації роботодавців автомобільного транспорту:
Це кровообіг, завдяки якому функціонує економіка. Якщо він зупиниться, економіка перестане існувати».
Непереборний бар’єр
Одним із бар’єрів, на сьогоднішній день непереборним, є кордон. Ще нещодавно черги на польсько-українських переходах сягали 50 км. Вирішенням завдання займалися чиновники на найвищому рівні. Черги зменшились, але проблема лишилася.
Римський Цезар колись сказав: Хочете бути багатшим – побудуйте дороги і пустіть туди людей, – процитував державного діяча Петро Литвинський. – Тут дороги збудовані, але пункти перетину кордону – це вузьке місце. Звідси й нестача водіїв. Прямо зараз Польща може прийняти 150 тис. далекобійників до міжнародних вантажних перевезень. Але який водій поїде за кордон, де йому доведеться стояти тиждень у черзі? … І чия вина (що виникають черги)? Тих людей, які на цих переходах працюють. Ми наголошуємо на цьому вже 15 років. Але ситуація не змінюється».
Польська влада звично киває у бік української корупції. Ті, хто часто перетинає кордон у кабіні вантажівки, думку чиновників не поділяють.
Сьогоднішні проблеми можна вирішити, – вважає Мирослав Щепанковський, Голова Асоціації автоперевізників в Остроленці. – Організувати спільний контроль на кордоні. Над цим треба працювати, а не лише говорити, що черги будуть лише тому, що є кордон та корупція. Я там не бачив корупцію. А від змін, які відбулися після Майдану, у позитивному шоку».
Міжнародний потік вантажоперевезень, безумовно, гальмують ветеринарний та фітосанітарний контроль на кордоні, на обов’язковість якого вказують чиновники.
Потрібно пам’ятати, що Україна є третьою країною, яка має відповідні нормативні документи, відповідні митні процедури, – сказав Гжегож Козловські, директор митного департаменту Міністерства фінансів Польщі. – Нас зобов’язує Шенгенська угода. Харчовий контроль має бути реалізований. Якби ми дійшли того, що контроль відбуватиметься в одному місці, він був би на польській стороні. …Спільний контроль – це не нове для адміністрації митниці, Казначейства чи прикордонників. Так відбувається у Зосині, Будомежі, Кросценку. Головне – це дії, які виконуються службами. Потрібно розширювати інфраструктуру переходів. Дорогуськ, Корчова, Гребенне не пристосовані до того, щоб реалізувати там спільний контроль».
Нові переходи
Влада, як польська, так і українська, вважає, що рішенням було б відкриття нових переходів і розширення існуючих. Про це говорив заступник міністра інфраструктури України Мустафа Найєм. Про це розповідав і його колега Міхал Дворчик, міністр — член Ради міністрів.
Гжегож Козловськи зізнався, що ситуація на кордоні всіх здивувала. Відкриття нових переходів та нещодавнє нововведення, за яким автомобілі вагою до 7,5 тонн відправляються на одні переходи, а понад 7,5 тонн – на інші, чиновник оцінив позитивно. Він також повідомив, що на даний момент кількість автомобілів, що перетинають кордон, при наявній інфраструктурі є оптимальною.
Ті, хто все життя стояв на кордонах, висловили іншу думку. І запропонували більш радикальні рішення.
Кажуть, що невдовзі Україна увійде до ЄС, кордони зникнуть. Тоді навіщо робити ці переходи? Проблемка, – вказує на парадокс Петро Литвинський та звертає увагу на інші проблеми, які потребують термінового вирішення. – Поставте себе на місце водіїв, які їдуть у кабіні, а туалет у них під причепом. І це 7 днів на тиждень. Як можна у цивілізованому світі так працювати? А тут хтось здивувався, хтось із кимось поговорив. Немає часу дивуватися та міркувати. Потрібно швидко робити. Але якщо хтось не справляється, то треба когось іншого. Як у будь-якій фірмі: не справляється – поміняли».
Представники польської транспортно-логістичної галузі поділилися своїм рецептом вирішення проблеми.
Ми стояли на кордонах німецьких, чеських, різних, але якщо служби у своїх діях не знали міри, ми блокували кордони — і все змінювалося, – поділився Петро Литвинський. – А тут не можемо зрушити ситуацію з мертвої точки. Не можна сказати, що нас не чують. Але тут ще багато чого потрібно зробити».
Хто винен?
Відповідаючи на одвічне запитання «Хто винен?» польські вантажоперевізники займають українську сторону.
Я багато разів перетинав кордон у кабіні вантажівки. Знаю, як це виглядає на практиці, – сказав Мирослав Щепанковський. – На українському боці велика лояльність для пропуску. Чого не можна сказати про польську сторону. На жаль, черга, яка стоїть, не є провиною українських служб. Це вина польських служб, тому що польський термінал не приймає цих автомобілів».
Використовуючи можливість поспілкуватися з тими, хто має владу, польські транспортники звернулися з питанням до міністра.
Наші вантажівки кочують – це правильне слово – тижнями, – сказав Мирослав Щепанковський Міхалу Дворчику. – Тиждень, два в один бік. Це той бар’єр, який гальмує нормальний товарообіг. Який шанс виправити цю ситуацію?».
«Проблема швидко не вирішиться, – чесно відповів Міхал Дворчик. – Це залежить від європейських нормативних документів. Ми гранична країна в ЄС і маємо брати це до уваги. Потрібно відкривати інші переходи та спрощувати процедури скрізь, де це можливо. В нас – говорю це з болем у серці – як в адміністрації, ще багато роботи. Якщо казати про проблеми кордону та тих служб, які там працюють, треба працювати над координацією та збільшенням ефективності цих служб. Це не проблеми, які виникли вчора це минуле кількох десятиліть. Якщо у нас не вийде їх позбутися, про жодне прискорення, бізнес в Україні не варто і мріяти».
Обговорення у різних форматах тривало весь день. Полеміка з міністром Міхалом Дворчиком перенеслася із зали в хол готелю Hilton, в якому проходила конференція. Посадовець півгодини прислухався до голосу народу, намагаючись дати відповідь на наболілі питання. Міністр проблему визнає.
Ті, хто їздив, знають про проблему прикордонних пунктів пропуску. За час війни змінилося багато, але постійно існують черги на кордоні. Без вирішення таких дуже практичних проблем багато фірм не наважиться на польсько-український бізнес. Це є викликом для польської адміністрації та польської держави», – нарікає посадовець.
У цьому питанні з владою солідарні й транспортники.
«Якщо проблему на кордоні не буде вирішено, – вважає Мирослав Щепанковський, – то це стане не лише польсько-українською проблемою, а й проблемою між Україною та ЄС. Думаю, доки Україна не вступить до ЄС, ця ситуація не зміниться».
Найгірше– це кордон. І з цього ми маємо почати відновлювати Україну» – підсумував Петро Литвинський.
Конференція завершилася, але шлях, який має пройти Україна для відновлення своєї країни, лише починається.