Мачей Вронські, президент TLP, представив сьогодні кілька пропозицій щодо змін у польському законодавстві, які, за його словами, могли б вирішити деякі проблеми на польському транспортному ринку, що виникли внаслідок підписання угоди між Європейським союзом та Україною. Нагадаємо, що згідно з цією угодою, перевізники з України не повинні мати дозволів на перевезення, які діяли до початку війни. Таким чином ЄС хотів допомогти країні, на які напала росія, підтримувати свою економіку під тиском воєнних дій.
Це рішення Співтовариства, прийняте з благородних мотивів, призвело до лібералізації транспортного ринку між країнами ЄС та Україною. Наслідки цього відчули насамперед польські перевізники, які спеціалізувалися на перевезеннях на Схід, у тому числі на український ринок. За словами голови TLP, зараз вони стоять перед загрозою втрати справи всього свого життя через те, що їхню роботу переберуть транспортні компанії з України.
Мачей Вронський зазначив, що у 2021 році польські перевізники використали 100 000 дозволів на двосторонні перевезення з Україною. На той час Україна також мала пул у 100 тисяч дозволів для двосторонніх перевезень і 60 тисяч – для транзитних перевезень. Однак після початку війни частка українських перевізників зросла приблизно на 500 відсотків. – оцінює президент TLP. А це велика конкуренція, яка працює з меншими витратами.
Польські транспортні компанії втрачають засоби до існування. Не всі перевізники, які досі працювали на східних перевезеннях, є компетентними для роботи на ринку ЄС. Це не так просто, – каже Мачей Вронські.
Тим більше, що, як зазначає Вроньскі, в даний час спостерігається помітний економічний спад в західному і південному напрямках, тому вийти на інші ринки нелегко.
Цей відчай, який спонукав перевізників до блокування кордонів, був викликаний також тим, що їхні проблеми ігнорувалися, тому вони вдалися до такої форми протесту, – каже Вроньскі.
“Я повністю розумію емоції перевізників, які блокують кордон. Підтримка України в ці важкі часи російської агресії не може здійснюватися ціною банкрутства польських підприємців. Тим більше, що деякі з них брали участь у наданні великої гуманітарної допомоги нашому сусідові”, – коментує президент TLP. Президент об’єднання роботодавців “Транспорт і логістика Польщі” (TLP).
На жаль, як польська влада, так і влада Європейського Союзу залишили цих польських перевізників напризволяще, без жодного прикриття чи підтримки”, – додає Вроньскі.
Тому, на думку TLP, розблокування польсько-українського кордону не повинно бути єдиною метою державної влади. Необхідно вирішити проблеми, які є джерелом протесту. Інакше породжена ними соціальна напруженість буде постійно повертатися і збільшуватися в масштабах.
Вже сьогодні перевізники з віддалених від України регіонів Польщі вказують на зростання кількості нелегальних замовлень від торгових, виробничих та експедиторських компаній для українських перевізників на каботаж та крос-трейд (перевезення вантажів між країнами-членами ЄС – прим. ред.). Це викликає у них глибоке розчарування, посилене поганою ситуацією на ринку автомобільних перевезень в ЄС”, – зазначає Мачей Вронські.
Шляхи вирішення
І оскільки поки що немає конструктивних пропозицій щодо вирішення цієї кризи, асоціація “Транспорт і логістика Польщі” вирішила запропонувати заходи, які можна вжити негайно, не порушуючи зобов’язань Європейського союзу перед Україною.
TLP не є стороною існуючого протесту. Перевізники, які блокують, обрали своїх представників, і це їхня справа – приймати будь-які запропоновані рішення. Ми також не маємо прямого впливу на позицію польської влади. Тим не менш, за відсутності в публічному просторі ідей щодо реалістичних і сумісних з ЄС рішень поточної кризи, ми вирішили зайняти позицію з цього питання з експертних позицій. Рішення, які ми пропонуємо, можна прийняти “тут і зараз”. І, на наш погляд, вони можуть мінімізувати більшість негативних явищ, які стали причиною спалаху суспільного невдоволення”, – пояснює президент TLP.
Тому він звернеться від імені профспілки до законодавчої влади – тобто до Сейму, а в ньому до Комітету з питань інфраструктури – з проханням терміново прийняти епізодичний закон (на час дії угоди між Україною та ЄС), не дивлячись на уряд. Сьогодні профспілка надіслала листа з цього приводу головам усіх парламентських клубів та народному депутату, який очолює Комітет з питань інфраструктури.
Положення, що містяться в ньому, зобов’язують польських експортерів та імпортерів забезпечити польським перевізникам щонайменше 50-відсоткову частку вантажних перевезень в обміні товарами з Україною. Це зобов’язання має бути забезпечене грошовою санкцією у розмірі 30 відс. від річної вартості вантажообміну порушника.
При імпорті з України до Польщі імпортер також повинен бути зобов’язаний, щоб його торговельний партнер з України передав 50 відс. перевезень польським перевізникам на аутсорсинг. Таке зобов’язання може бути реалізоване”, – вважає Вроньскі.
Крім того, закон повинен запровадити обов’язок реєструвати в системі “Шлях” перевезення всіх товарів, що перевозяться українськими перевізниками.
Контроль за дотриманням таких норм, на думку президента TLP, має здійснюватися Державною податковою адміністрацією та МТД, тобто установами, які найкраще розуміються на цій сфері бізнесу.
Іншим елементом у вирішенні проблем, що призвели до протестів на кордоні, міг би стати парламентський проєкт змін до Закону “Про транспорт” та/або Закону “Про автомобільний транспорт”. TLP пропонує включити до цих законів положення:
– про штрафи за використання у внутрішніх та міжнародних вантажних перевезеннях з іншими країнами-членами ЄС послуг неліцензованого іноземного перевізника з-поза меж ЄС у розмірі до 500 000 злотих,
– розширення повноважень Інспекції автомобільного транспорту щодо контролю за всіма замовниками та одержувачами транспортних послуг, а також надання аналогічних повноважень співробітникам Національної фіскальної адміністрації.
Нарешті, Сейм має зобов’язати уряд у своїй резолюції провести переговори з українською стороною. Предметом переговорів має стати угода про взаємну правову допомогу в питаннях контролю за умовами працевлаштування працівників, відряджених на роботу на територію іншої сторони.
Зобов’язання забезпечити щонайменше 50 відсотків автомобільних перевезень в польському експорті та імпорті в Україну та з України переслідує ті ж цілі, які лежать в основі нормування перевезень за допомогою дозвільної системи. При цьому Польща не порушила б угод, укладених між ЄС та Україною. Угод, які укладаються Європейською Комісією, Радою ЄС та Європейським Парламентом, а не польською владою”, – пояснює ідею Мачєй Вронські.
“Крім того, не потрібно чекати, поки буде сформований новий уряд з політичними повноваженнями, перш ніж ухвалювати цей закон. Це має бути міжфракційна парламентська ініціатива”, – наголошує він.
