TransInfo

Фот. Flickr/Steve Jurvetson/CC BY 2.0 DEED

Як „зелений” перехід підштовхує розвиток „союзницької підтримки” в управлінні ланцюгами поставок

Після пов’язаних із пандемією турбулентностей у ланцюзі постачання, за яким наступило російське вторгнення в Україну, на порядок денний управління ланцюгами постачання вийшла концепція «ніаршорингу».

Прочитати цю статтю можна за: 12 хвилин

Однак після пандемії інші терміни, такі як «френдшоринг» і «аллішоринг», також просуваються як стратегії – особливо в США.

Але що таке «аллішоринг»? Кого він може стосуватися, та чи побачимо ми його ще в майбутньому?

Концепція аллішоринг, тобто «союзної співпраці»

Як ще у 2021 році писав, «Forbes» аллішоринг – це відносно нова концепція, яку просувають Американо-мексиканський фонд і «Brookings».

Ідея стратегії полягає у зміцненні та поглибленні спільних виробничих, науково-дослідницьких, торговельних, безпекових та управлінських зв’язків між США та Мексикою.

Однак вона може застосовуватись і до інших країн та регіонів, а з огляду на геополітичну нестабільність останніх кількох років, аллішоринг може стати для ланцюгів постачання чимось набагато більшим, ніж просто тимчасовою модою.

Перрін Бітті, генеральний директор Канадської торгової палати, підсумував очевидний рух до аллішорингу ще в травні.

Виступаючи на симпозіумі Стенфордського університету про стан Заходу 2023, Бітті сказав:

Ми зрозуміли, що багато проблем не можуть бути вирішені країнами самостійно. Очевидний факт полягає в тому, що глобалізація, якою ми її знали у 80-х і 90-х роках чи на початку XXI століття, залишилася в минулому. Ми все частіше бачимо, що політичні чинники та союзи змінюють характер глобальної економіки».

Чому аллішоринг стає все більш поширеним

Аллішоринг опиняється в центрі уваги, коли мова заходить про ланцюги постачання критично важливих мінеральних ресурсів – особливо тих, які є ключовими для сприяння «зеленому» переходу від автомобілів, що працюють на викопному паливі, до електричних і водневих транспортних засобів.

Однією з проблем тут, окрім значного світового попиту на ці матеріали, є потенційні проблеми, з якими Захід може зіткнутися через надмірну залежність від країн, які не вважаються союзниками, таких як Китай.

На цій проблемі наголосила Ліс’є Шхрейнемахер, Міністр зовнішньої торгівлі та співробітництва з метою розвитку Нідерландів, під час заходу, який відбувся в Університеті Твенте в жовтні.

Шхрейнемахер розпочала свою промову з акценту на глобальних викликах, які породжуються триваючими конфліктами, такі як війна в Україні та криза на Близькому Сході.

Вона також визнала, що геополітична напруженість робить пошук затребуваних для європейського бізнесу корисних копалин ще складнішим:

«Якщо говорити з точки зору Нідерландів та Європи, існує сувора реальність, з якою нам доводиться стикатися: ми занадто залежні від критичної сировини, що надходить переважно з кількох країн. І не всі ці країни бачать речі так, як ми», – зазначила міністр зовнішньої торгівлі та співробітництва з метою розвитку.

Аллішоринг, Китай і важливі ланцюги постачання корисних копалин

Далі Шхрейнемахер наголосила на приголомшливому збільшенні попиту на ці ресурси, зазначивши, що до 2040 року світові потреби літію перевищуватимуть поточний обсяг постачання у 42 рази, кобальту – у 21 раз, а нікелю – у 19 разів.

Міністр також наголосила на необхідності відмови від постачання з Китаю:

Очевидний факт полягає в тому, що зараз ми просто не можемо обійтися без Китаю. Це величезна залежність, якої ми повинні якомога швидше позбутися. Особливо тому, що ми бачимо, що це країна, яка не цурається зловживати цією залежністю у власних інтересах», – сказала Шхрейнемахер.

Залежність ЄС і США від імпорту та основні постачальники матеріалів для акумуляторів, 2021 рік

Залежність ЄС від імпорту* Залежність США від імпорту* Основний постачальник ЄС Основний постачальник США
Кобальт 81% 69% Н/Д** Норвегія (20%)
Графіт 99% 100% Китай (40%) Китай (33%)
Літій 100% 40% Чилі (79%) Аргентина (54%)
Марганець 96% 100% Південна Африка (41) Габон (65%)
Нікель 75% 83% Росія (29%) Канада (54%)

Джерело даних: Розрахунки автора на основі даних Європейської комісії, Дослідницької служби Конгресу та Обсерваторії економічної складності. Таблиця: Європейський парламент

Про нагальну потребу західних країн піти цим шляхом свідчать угоди про постачання найважливіших корисних копалин, які або вже узгоджені, або перебувають у процесі ратифікації.

Яскравим прикладом може бути угода між ЄС та США щодо критично важливих корисних копалин. Як підтверджує нещодавній брифінг Європейського парламенту, метою угоди є сприяння розвитку ланцюгів постачання сировини, необхідної для виробництва акумуляторів для електромобілів.

Євросоюз прагне зміцнити міжнародні ланцюги постачання критичних корисних копалин, сприяти торгівлі та покращувати стійкість і трудові права. Він також наполягає на включенні до угоди понад 50 мінералів і матеріалів, що мають відношення до „зеленого переходу”», – йдеться у фрагменті вищезгаданого брифінгу.

США мають також схожу угоду з Японією, про яку було оголошено в березні цього року.

Коментуючи угоду, посол США Кетрін Тай озвучила коментарі, які свідчать про стратегію аллішоринг, назвавши Японію союзником і підкресливши амбіції США щодо зміцнення ланцюгів постачання:

«Японія є одним з наших найцінніших торговельних партнерів, і ця угода дозволить нам поглибити наші існуючі двосторонні відносини. Це довгоочікуваний момент, оскільки США продовжують працювати з нашими союзниками і партнерами над зміцненням ланцюгів постачання критично важливих мінералів, зокрема за допомогою Закону про зниження інфляції», – сказала Тай.

Коментарі Тай перегукуються з коментарями колеги з уряду США Джанет Єллен, міністра фінансів країни.

Єллен неодноразово говорила про використання «френдшорингу», альтернативного для терміну «аллішорингу».

У зверненні до Атлантичної ради в квітні 2022 року Єллен сказала:

«Я б хотіла, щоб з «френдшорингом» у нас була група партнерів, з якими ми відчуваємо себе комфортно в геополітичному плані – що нас не турбують геополітичні питання. Ми знаємо, що можемо розраховувати на них, а не на суто внутрішній підхід. Я думаю, що ми отримуємо вигоду від постійного підвищення ефективності виробництва, маючи групу партнерів, які працюють над зміцненням ланцюгів постачання та підвищенням їхньої стійкості».

Щодо Китаю Єллен додала:

«Я думаю, що Китаю потрібно серйозно поставитися до співпраці з нами, і це стосується не лише Сполучених Штатів. Європа та інші країни поділяють занепокоєння щодо деяких практик Китаю, які негативно впливають на нашу національну безпеку та права людини. Я хотіла би, щоб ми зберегли переваги глибокої економічної інтеграції з Китаєм, не йдучи до біполярного світу, але очевидно, що це небезпека, яку нам слід вирішити».

Чи аллішоринг може бути достатнім для задоволення попиту?

Чи буде достатнім аллішоринг, щоб задовольнити попит на важливі корисні копалини Заходу? Деякі критики мають сумніви.

В опублікованій у червні статті співавторства Шубхема Двіведі, наукового працівника відділу науки, технологій і міжнародних відносин Джорджтаунського університету, та Грегорі Д. Вішера, виконавчого віце-президента кобальтової компанії «Westwin Elements», висловлюється думка:

Сполученим Штатам і їх союзникам не вистачає видобутку корисних копалин і мінеральних запасів, щоб задовольнити довгостроковий попит США».

Таким чином, Двіведі та Вішер дійшли висновку, що США повинні «забезпечити додаткові важливі корисні копалини за межами своїх кордонів і кордонів своїх союзників».

Співавтори стверджують, що найкращим способом зробити це було б надання урядом фінансової підтримки американським компаніям у підписанні угод про видобуток з перевіреними зарубіжними шахтами, придбанні існуючих зарубіжних шахт і розробці нових закордонних шахт.

Розрахунки ризиків, які проводяться, коли йдеться про аллішоринг

Що стосується мінімізації ризиків, то є ознаки того, що компанії вже зважують геополітичні фактори та їхній вплив на ланцюги постачання.

У розмові з New York Times 12 місяців тому Віллі Ши з бізнес-школи «Hazard» сказав, що компанії все частіше включають геополітику в свої розрахунки ризиків.

Враховуючи вищезгадані проблеми з Китаєм і Росією, а також ситуацію в Ізраїлі/Палестині, такі розрахунки стають дедалі складнішими.

Аллішоринг і зростання БРІКС

Інша потенційна проблема на горизонті стосується БРІКС – міжурядової організації, що складається з Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки.

Прогноз, зроблений у серпні Bloomberg Economics, передбачав, що якщо заявки Індонезії та Саудівської Аравії на вступ до БРІКС будуть прийняті, до 2040 року на розширену групу припадатиме 44 відс. світової економіки, що більш ніж удвічі перевищує прогнозовану частку G-7 (21 відс.).

У тому ж місяці Іпполіт Фофак, головний економіст і директор з досліджень Африканського експортно-імпортного банку, заявив, що розширення БРІКС може перетворити блок на «ще більш потужну геополітичну коаліцію, яка може прискорити процес дедоларизації та перехід до багатополярного світу».

аллішоринг

Джерело: Європейська комісія

З іншого боку, на тлі всього цього відбувається ратифікація торговельної угоди ЄС з Бразилією, а угода з Індією перебуває на стадії переговорів.

 

Очевидно, що Індія має багато зв’язків із Заходом, що ускладнює її роль у БРІКС та відносини з Росією.

Бразилія є ще однією великою торговельною країною, яка входить в БРІКС, і дуже вітає китайські інвестиції. Нещодавнім прикладом цього є фінансові стимули, які Бразилія запропонувала виробнику електромобілів BYD для того, щоб компанія відкрила завод, який залишився після компанії Ford.

Крім того, хоча Південна Африка має власні внутрішні проблеми, вона також добре відома як постачальник хрому, платини, титану, залізної руди, золота та алмазів.

Беручи все це до уваги, Заходу було б дуже важко припинити постачання з цих країн.

Наслідки широкого поширення аллішорингу по всьому світу

Що ж станеться, якщо глобальна торгівля перерветься через масовий аллішоринг і торгівлю в межах блоків?

За даними Світової організації торгівлі, постраждає глобальний ВВП.

У звіті СОТ за 2022 рік про економічні наслідки вторгнення Росії в Україну зазначається можливість сценарію, за яким геополітичні економічні блоки можуть стати нормою.

У звіті стверджується, що якщо це стане реальністю, глобальний ВВП може незначно впасти в довгостроковій перспективі:

«Довгострокові наслідки [війни] також можуть бути значними і довготривалими. Існує ризик, що торгівля може стати більш фрагментованою з точки зору блоків, заснованих на геополітиці. Навіть якщо не виникнуть формальні блоки, приватні гравці можуть вирішити мінімізувати ризики шляхом переорієнтації ланцюгів постачання. Це може знизити світовий ВВП у довгостроковій перспективі приблизно на 5 відс., зокрема, через обмеження конкуренції та придушення інновацій», – йдеться у звіті.

Чому аллішоринг не можна ігнорувати

Незважаючи на згадані вище недоліки аллішорингу, такі як втрата для світової торгівлі та ВВП, факт залишається фактом: геополітичний клімат і занепокоєння щодо потенційних торговельних бар’єрів, які можуть виникнути в майбутньому, повинні враховуватись менеджерами ланцюгів постачання.

Ще один важливий момент, на який слід звернути увагу, незалежно від того, чи бажаєте ви обрати стратегію решорингу, ніаршорингу, френдшорингу або аллішорингу, полягає в тому, що легше сказати про вилучення певної країни з ланцюга постачання, ніж це зробити.

На цьому наголошував відомий експерт із ланцюгів постачання Йоссі Шеффі, директор Центру транспорту та логістики Массачусетського технологічного інституту, під час інтерв’ю.

Як пояснює Шеффі, складність екосистеми означає, що просто змінити фабрику буде недостатньо:

З точки зору решоринга, більшість компаній говорять про перенесення виробництва з Китаю. Однак ЗМІ створюють враження, що якщо ви виведете фабрику з Китаю, або виведете з Китаю свого постачальника, то ви виходите з Китаю. Ланцюг постачання – це екосистема, це величезна мережа постачальників, їхніх субпостачальників та їхніх субпостачальників. Це йде аж до шахти чи сільськогосподарського поля, звідки надходить сировина», – розповів trans.INFO професор.

Теги