На нещодавньому вебінарі про залізничні вантажоперевезення експерти з логістики та інсайдери галузі обговорили амбіції Угорщини стати життєво важливим транзитним вузлом для залізничних вантажоперевезень у Європі. Розмова, яку вели експерти в цій галузі, дозволила зрозуміти виклики та можливості сектору залізничних вантажоперевезень Угорщини. Однією з ключових перешкод, що підкреслювалась під час обговорення, було питання вартості.
Софія Бурна Асефі, консультант «Risk Advisory Group», поділилася своєю думкою щодо ролі Угорщини в логістиці залізничних вантажоперевезень. Вона наголосила, що перевалка становить велику проблему для багатьох компаній, які працюють у регіоні. Завдяки своєму стратегічному географічному розташуванню Угорщина є ключовим пунктом транзиту товарів між Європою та Азією. Однак кілька викликів заважають Угорщині повністю реалізувати свій потенціал як транзитної країни.
Ці виклики включають питання транзитної інфраструктури з Україною, перевантаженість портів, фіскальне втручання в певні сектори та операційні труднощі. Софія наголосила, що вирішити ці проблеми непросто і вони вимагають довгострокових рішень. Тим не менш, Угорщина залишається привабливим варіантом для логістичних і транспортних компаній завдяки своєму стратегічному розташуванню, яке з’єднує Європу та Китай.
Дискусія також торкнулась необхідності розвитку інфраструктури в Угорщині. Хоча проєкти з покращення інфраструктури вже реалізуються, наприклад спрямований на розширення ресурсів у Будапешті проєкт TRACE, існує попит на більшу кількість логістичних хабів, складів та ефективних систем даних. Забезпечення безперебійного руху вантажів вимагає вирішення різноманітних операційних викликів і забезпечення безпечної обробки вантажів.
Експерти відзначили, що конкуренція в Центральній та Східній Європі зростає, оскільки такі країни, як Сербія, Словаччина та інші інвестують в інфраструктурні проєкти для збільшення своїх потужностей залізничних вантажоперевезень. У відповідь на це Угорщина зосереджується на розширенні логістичних хабів за межами Будапешта, щоб задовольнити зростаючий попит.
Потрібні хаби за межами Будапешта
Мартін Кубек з компанії «Metrans» наголошує на важливості інвестування в локації за межами Будапешта для створення більш комплексної мережі дистрибуції вантажів. Він підкреслив, що інфраструктура та підтримка уряду відіграють важливу роль у розвитку Угорщини як ефективного транзитного хабу.
Дмитро Газенкампф з «RTSB» підтримав ідею, що необхідність додаткових хабів за межами Будапешта викликана зростанням обсягів вантажів. Розвиток нових хабів потребує не лише інфраструктури, але й з’єднання з іншими європейськими країнами.
Виклики та можливості при переході на залізницю
Софія Бурна Асефі наголосила, що оцінюючи Угорщину як транзитну країну, необхідно враховувати політику, економіку та бізнес-ризики. Необхідно зважати на політичні ризики в Угорщині, зокрема щодо власності та прозорості. Відносини між Угорщиною, Китаєм, Росією та ЄС відіграють значну роль у формуванні логістичної картини.
В дискусії також йшлося про перехід на залізницю, який набирає обертів у регіоні. Було відзначено, що залізниця пропонує конкурентоспроможний час в порівнянні з автомобільним транспортом. Наявність надійних залізничних шляхів до Сербії та інших пунктів призначення в Угорщині покращує доцільність залізничних вантажоперевезень. Постачальники послуг залізничного транспорту працюють над розширенням можливостей транзиту за межі Будапешта та розвитком розгалуженої мережі в країні.
Незважаючи на виклики, амбіції Угорщини стати транзитною країною для залізничних вантажів залишаються незмінними. Експерти рекомендують логістичним компаніям при виході на ринок проводити ретельну комплексну оцінку, вибирати надійних партнерів і брати до уваги повний ланцюг постачання та транспортні маршрути. Перехід на залізницю в Угорщині поступово набирає обертів, пропонуючи більш ефективні та рентабельні альтернативи для вантажоперевезень.
Обіцянка надійних термінів доставки
Срджан Зекович з компанії «Van den Bosch», ключового гравця в галузі логістики, почав дискусію підкреслюючи, який великий шлях пройшов залізничний транспорт на Балканах. Раніше він висловлював сумніви щодо надійності залізниці та астрономічних термінів, які вона часто пропонувала. Однак коли обіцянка доставити вантаж із Сербії до Нідерландів протягом семи днів стала реальністю – настав прорив. Зекович пояснив, що ці терміни тепер є реальними, що робить залізницю життєздатним варіантом, особливо оскільки очікування клієнтів адаптувалися до цих швидших варіантів транспортування.
Будапешт як хаб для Балкан
Зекович поділився важливою точкою зору зі свого досвіду. Три роки тому не було інтермодальних залізничних шляхів до Сербії, що заважало ефективним вантажоперевезенням. Будапешт став зрілим і добре розвиненим транспортним хабом, що сполучає західні ринки та Балкани. Щоб скористатися цією можливістю, товари потрібно було транспортувати до Будапешта, де їх можна було б отримати, а потім вивезти до Сербії. Незважаючи на початкові виклики та затримки, цей підхід спрацював протягом тижня, продемонструвавши потенціал залізничних вантажних перевезень у регіоні.
Залізнична лінія Будапешт-Белград
Основним предметом дискусії стала залізнична лінія Будапешт-Белград, яка обіцяє революціонізувати сцену вантажоперевезень на Балканах. Цей проєкт, який має бути готовий до 2025 року, викликав значний ажіотаж. Будівельні роботи вже тривають разом із значними інвестиціями та розвитком нових терміналів у Белграді та вздовж залізничної лінії.
Покращене сполучення та доступ до ринку
Зекович зі стриманим оптимізмом наголосив, що під час реконструкції лінії залізнична галузь вже заклала основу для інтермодальних перевезень між Будапештом і Сербією. Далекоглядні залізничні оператори визначили потреби ринку та створили можливості ще до того, як швидкісна залізнична лінія була офіційно запущена в експлуатацію.
Лінія Будапешт-Белград стане надійним залізничним сполученням з високою частотою руху, яке оптимізує час, транспортні потужності та надійність ланцюгів постачання для клієнтів. Важливо, що це наблизить країни Центральної та Східної Європи до Балкан і покращить сполучення з ринками Македонії, Греції, Болгарії та інших країн.
Дискусія також стосувалася проблем розширення залізничного сполучення на Балканах. Ситуація з «куркою та яйцем» стала постійною темою: зацікавлені сторони сперечались, чи була відсутність залізничних ліній спричинена відсутністю вантажів чи відсутністю інфраструктури. Пошук балансу між розвитком інфраструктури та збільшенням обсягу вантажів було визначено наступним важливим кроком у розвитку залізничної галузі в регіоні.
Перспективи Китаю
Розмова поширилася на перспективи Китаю, коли Джекі Ян з «New Silk Road Intermodal» поділилася думками про те, яким чином Китай розглядає Угорщину, зокрема Будапешт, як перевалочний хаб. Вона зазначила, що надійність Будапешта та добрі відносини з Китаєм зробили його улюбленим хабом для китайських логістичних компаній.
Також обговорювалися альтернативні маршрути, такі як Адріатичні порти, Центральний коридор, Грецька брама. У той час, коли центральний коридор зіткнувся з труднощами, маршрут від Копера в Словенії до Будапешта був виділений як багатообіцяюча альтернатива. Тим не менш, Будапешт залишається головним хабом для китайської логістики.