Фот. Miha Creative_AdobeStock_487411421

Інвестування в Україну під час війни. [2/2] «Rebuild Ukraine»

Після того, як перший шок, викликаний початком повномасштабної війни минув, почалися роздуми над проблемою відновлення країни. В Україні ще тривають бойові дії, а світ уже на повну обговорює питання інвестицій. Але чи сумісні поняття «інвестування» та «війна»?

Прочитати цю статтю можна за: 12 хвилин
Першу частину статті можна прочитати за посиланням: Інвестування в Україну під час війни. [1/2] Advantage Ukraine

Збільшення обсягу інвестицій у 2023 році

Частка інвестиційного фінансування у 2023 році, відповідно до прогнозів, збільшиться.

Залежно від ситуації, яка складатиметься у 2023 році, рівень інвестицій в Україну буде таким самим, якщо не більше», – зазначає Маттео Патроне.

«Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує інвестувати понад 1,5 млрд євро у проекти в Україні», – цитує Маттео Патроне, керуючого директора ЄБРР у Східній Європі та на Кавказі «Інтерфакс-Україна».

«Rebuild Ukraine»

Над відновленням України замислювалися у різних країнах. 24 жовтня 2022 року тему відновлення України було порушено і на 5-ому Німецько-українському бізнес-форумі в Берліні. Важливість проблеми підкреслює участь глав урядів та міністрів двох країн, низки керівників відомств та компаній. За час, який триває війна, схожий захід у Німеччині відбувався вперше. Саме на 5-ому Німецько-українському бізнес-форумі канцлер ФРН Олаф Шольц оголосив початок німецько-українського економічного партнерства.

Війна Путіна згуртувала нас», – сказав Олаф Шольц і додав: «На українському ринку зараз діє близько двох тисяч німецьких фірм. Дехто з них розширює свій бізнес навіть під час війни».

Влада Німеччини в довгостроковій перспективі вважає Україну «торговим преміум-партнером» Німеччини – таку думку висловив Роберт Габек, віце-канцлер ФРН. Він вважає, що за умови успішного проведення реформ Україна, у багатьох галузях, цілком могла б замінити Росію. До того ж ті компанії, які незважаючи на воєнний час вже зараз хотіли б інвестувати в українську економіку, звичні державні інструменти підтримки експорту, страхування капіталовкладень та надання гарантій продовжують діяти в повному обсязі.

Розширення сухопутних коридорів експорту

«Міністерство сільського господарства Німеччини також підтримує плани Єврокомісії щодо інвестиції у розширення наземних маршрутів для експорту українського зерна»  – повідомляє BILD. На розширення сухопутних коридорів експорту ЄС планує виділити 1 млрд. євро.

Ці альтернативні маршрути стануть справжніми „рятувальними колами”: експорт сільськогосподарської продукції забезпечує важливі доходи для України, стабілізує світові ринки і тим самим дає порятунок мільйонам людей, що голодують по всьому світі»,– сказав глава Мінсільгоспу в середині листопада в інтерв’ю німецькому агентству друку.

Deutsche Bahn та АТ «Укрзалізниця»

Початок співпраці DB та УЗ було покладено задовго до початку повномасштабної війни в Україні. Компанії спільно працювали над модернізацією та реформуванням залізничної системи України.

Зараз Deutsche Bahn допомагає у відновленні української залізниці, надає підтримку та співпрацює у галузі міжнародних вантажних перевезень, сприяє збільшенню пропускної здатності терміналів, надає консультаційні послуги для впровадження європейських стандартів в управлінні залізницею, про що керівники компаній підписали меморандум. Угода вивела співпрацю DB та УЗ на новий рівень.

У межах Меморандуму DB і УЗ виділили три основних напрямки, на яких буде зосереджено їх діяльність.

  1. Євроінтеграція. Необхідно адаптувати українську законодавчу базу відповідно до європейських норм.
  2. Відновлення залізничної інфраструктури. Щоб надалі забезпечити можливість залучати фінансування для проектів ЄС чи міжнародних цільових фондів, потрібно верифікувати та виставити за пріоритетністю основні проекти, а також сформувати ці проекти відповідно до норм ЄС.
  3. Поліпшення координації у сегменті вантажоперевезень. Необхідно налагодити більш стабільні коридори у напрямку європейських морських портів та логістичних хабів у ЄС.

Також продовжується робота над створенням спільного підприємства з організації маршрутних поїздів, які могли б регулярно курсувати від українського кордону до конкретних німецьких портів чи логістичних хабів. За словами Володимира Шемаєва, заступника директора департаменту інвестиційної діяльності УЗ, спільне підприємство дало б можливість чіткішого планування, а також дозволило б сформувати конкретні маршрути, що мінімізувало б простої на кордоні. Іноземні партнери отримали б вантажопотік, який обчислюється в мільйонах тонн, який раніше вони не обслуговували.

«Створення спільного підприємства – ідея не нова. Раніше схожа пропозиція озвучувалась щодо Польської залізниці. Наразі німецькі колеги вивчають це питання з точки зору відповідності потенційного СП антимонопольному законодавству та прораховують економіку питання», – розповів в інтерв’ю ЦТС заступник директора департаменту інвестиційної діяльності УЗ Володимир Шемаєв.

У побудові стійкості та незалежності від шкідливого впливу Росії пріоритетом має бути переорієнтація європейської залізничної системи на нові можливості. Я впевнений, що партнерство між DB та Укрзалізницею може принести значні переваги обом сторонам у розширенні вантажних перевезень та експорті зерна до Європи», – заявив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Камишин. «Я впевнений, що наше партнерство може дати цінні результати. Потужна синергія з’явиться завдяки професіоналізму DB у поєднанні зі сміливістю та мотивацією УЗ, і ця синергія може запропонувати Європі та європейцям нову стійкість та більше можливостей для переведення руху на залізницю».

Зараз Deutsche Bahn вивчає можливість курсування українських вагонів-зерновозів на переставлених візках 1435 мм мережею залізниць ЄС.

Зараз DB працює над консалтинговим проектом, який має дати відповідь на питання, які країни можуть дозволити курсування українських вагонів-зерновозів на переставлених візках 1435 мм у своїй мережі залізниць», – зазначив представник УЗ.

Володимир Шемаєв пояснив, що на запит Укрзалізниці Deutsche Bahn зараз опитує операторів залізничної інфраструктури. Посадовці сподіваються, що результати будуть оголошені незабаром.

Наразі співпраця зосереджена на розробці та модернізації вантажних коридорів для перевалки між широкою та європейською коліями.

У липні на зустрічі Спільноти європейських залізничних та інфраструктурних компаній (CER), яка проходила у Відні, залізничні компанії взяли на себе зобов’язання надати екстрену допомогу та закликали виділити достатнє фінансування для плану відновлення України», – повідомили в Укрзалізниці.

Посадовець наголосив, що існує домовленість про те, що протягом двох найближчих місяців буде оголошено план роботи мінімум до кінця 2023 року та створено спільну групу за цими трьома напрямками.

Україна – майбутній лідер на європейському ринку вантажоперевезень

Через два-три роки Україна зможе стати європейським лідером на ринку автомобільних вантажних перевезень – таку сміливу заяву зробив, на той момент, заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм на конференції Forbes.

Посадовець наголосив, що у схожій ситуації знаходилась Польща, приєднавшись до ЄС.

Коли (Польща – ред.) вступала до ЄС, у неї не вистачало дозволів. У них почався транспортний безвіз лише коли вони приєдналися (до ЄС – ред.). Зараз Польща є найбільшим перевізником на автомобільному ринку ЄС. Я думаю, що ми маємо величезний шанс наздогнати Польщу», – заявив заступник міністра інфраструктури України.

На даний момент у Польщі 300 тисяч вантажівок, в Україні до війни було 170 тисяч. Але кількість виданих Україною ліцензій за перший квартал 2022 року зросла у сім разів.

Підписаний Україною 29 червня «транспортний безвіз» з ЄС відкрив шлях для двосторонніх міжнародних перевезень, скасувавши для України необхідність отримувати дозволи на здійснення рейсів до країн ЄС.

Конкурентна перевага українських водіїв – відсутність Пакету мобільності, тобто правил щодо поліпшення умов роботи водіїв, які змінили ринок транспортних послуг Європейського Союзу.

Відмова західних перевізників їздити в Україну через війну призвела до того, що весь товарообіг України з ЄС обслуговують українські компанії. А це відкриває можливості розвитку для транспортної галузі.

В Україні, як і раніше, морські шляхи заблоковані, внаслідок чого контейнери доставляються до портів Варни, Констанци, Гдині, Гданська або сухі порти західної України, звідки продовжують подорож автомобільним транспортом.

Угода про «транспортний безвіз» підписана на один рік, але тривають переговори про її продовження.

Чи зуміє Україна реалізувати свої можливості та вибитися у лідери на Європейському ринку автомобільних вантажних перевезень покаже час. Але будь-яка криза – це можливість. Mожливість зайняти ту нішу, яку раніше було закрито і зробити те, що раніше було неможливо.

Військові ризики

З 1 січня 2023 року Клуб взаємного страхування P&I повідомив, що регіон України, Росії та Білорусі виключено із зони покриття договорів перестрахування. Покриття воєнних ризиків скасовується. Будь-яке судно, яке входить до потенційно небезпечної акваторії Чорного моря, бере на себе відповідальність за наслідки, у разі настання страхового випадку страховик не покриватиме збитків.

Українська влада шукає альтернативу, наприклад, страхування військових ризиків міжнародними інституціями.

Це головна річ, яка має бути на столі зараз. Щоб переконати український бізнес продовжувати працювати та переконати іноземний прийти в Україну та розпочати бізнес. Це дозволить інвестувати в Україну під час війни», – сказала Юлія Свириденко, виступаючи на форумі в Давосі у 2023 році.

Міністр економіки повідомила, що Україна зараз аналізує портфоліо кількох кредитних агентств, а також шукає рішення, яке задовільнить бажання компаній інвестувати.

За інформацією Мінекономіки, зараз співпраця ведеться з Агентством з багатостороннього гарантування інвестицій (Група Світового банку), Департаментом гарантування експортних кредитів Великобританії та з Фінансовою корпорацією розвитку США. Остання вже висловлювала готовність страхувати військові ризики.

Координаційний центр

Центр, який координує міжнародні зусилля щодо відновлення постраждалої від війни країни, незабаром з’явиться в Києві. На 5-ому Німецько-українському бізнес – форумі представлено майбутнього керівника Агентства з відновлення України. Ним призначено Олександра Роднянського-молодшого, професора Кембриджського університету, економіста, радника президента України.

Поки що не зрозумілий формат, в якому працюватиме організація. Обидва варіанти: фонд із власними коштами або агенція за прикладом того, що було створено в Індонезії після цунамі 2004 року, мають як свої переваги, так і недоліки.

Коли і як?

Війна в Україні має не лише регіональні, а й глобальні наслідки», – наголосила директор Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістіна Георгієва, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. «Війна знищила „дивіденди світу”, якими ми насолоджувалися три десятиліття».

Розпочату Росією війну, Кристаліна Георгієва назвала «війною проти світового економічного процвітання». Держави змушені змінювати свою інвестиційну політику, перенаправляючи кошти у військовий сектор.

Це не Росія воює проти України. Це тиранія виступає проти демократії», – заявив на конференції «Supporting Ukraine economic reconstruction: financial instruments from Poland and Europe» в Києві Сергій Цвикач, генеральний директор UkraineInvest. «Демократичні країни об’єднуються, щоб допомагати Україні».

«Той, хто сьогодні інвестує у відновлення України, той інвестує в країну – майбутнього члена ЄС, яка стане частиною нашого правового простору та нашого внутрішнього ринку», – так канцлер ФРН адресував свій заклик німецьким діловим колам.

На питання чи є інтерес до інвестицій в Україні, Віктор Хартвалл, голова правління K. Hartwall Invest Oy Ab, власник Leopolis Hotel Lviv відповів:

Інтерес однозначно є, але є й питання „коли і як?”, та „якого плану інвестиції?”. Тобто, можливо, інвестори реалізуватимуть свої плани поступово, спочатку вкладаючись у початкові стадії проектів чи бізнесу, а потім, коли війна закінчиться, вже посилюватиме ці інвестиції. Тобто інтерес є, але є й певні побоювання».

Президент України Володимир Зеленський, ще 3 вересня  виступаючи по відеозв’язку на Нью-Йоркській фондовій біржі закликав представників міжнародного бізнесу вже сьогодні, не чекаючи закінчення війни, інвестувати в Україні.

Мій заклик до вас: нам потрібна будь-яка допомога „на борту”. Україна заслуговує мати настільки багато підтримки, наскільки це можливо. І нам потрібні не лише інвестиції державного сектору, а й приватні інвестиції та ваші знання», – в один голос разом із українським гарантом заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн на Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ), – повідомляє iPress.

Чим раніше іноземні інвестори стартують в Україні, заздалегідь пройшовши дозвільні процедури — тим більше конкурентних переваг вони отримають. Щоб втілювати проекти після перемоги потрібно закладати підвалини вже зараз.

Адже з моменту ухвалення рішення про інвестицію в Україну до початку ведення бізнесу може пройти від двох до трьох років. Н навіть якщо з часом зміниться парадигма ведення вашого бізнесу, ви майже нічого не втратите”, – запевнив Сергій Цівкач, виконавчий директор Офісу із залучення та підтримки інвестицій (UkraineInvest).

Теги