Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, блок 27 країн скасував мита на український експорт, щоб допомогти Києву отримувати життєво необхідні доходи. Однак країни Європейського союзу, що межують з одним із найбільших у світі виробників зерна, почали забороняти його імпорт після того, як місцеві фермери висловили протест проти того, що перенасичення українським зерном призводить до зниження цін.
У квітні Брюссель досяг компромісу, який дозволив Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині заборонити продажі на своїх внутрішніх ринках, залишивши можливість для транзиту українського зерна через їхню територію. Наразі термін дії цих заходів спливає в середині вересня, проте п’ять країн зажадали продовжити їх до кінця року.
Після виходу Росії з угоди, за якою зерно транспортувалося через Чорне море, основна увага приділяється забезпеченню безпечних маршрутів експорту українського зерна на світові ринки.
На зустрічі міністрів сільського господарства країн ЄС у Брюсселі у вівторок держави-члени, включно з Німеччиною і Францією, висловилися проти продовження обмежень.
Міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір заявив, що Єврокомісія має чітко дати зрозуміти, що продовження обмежень неможливе. На його думку, внутрішньополітичні розбіжності в Польщі напередодні виборів, які відбудуться там наприкінці цього року, не повинні вирішуватися за рахунок ускладнення українських справ.
Тим часом французький міністр Марк Фесно заявив:
Не може бути ніяких односторонніх заходів, ніяких індивідуальних авантюр, а тільки колективна відповідь на виклик дестабілізації ринків”.
Представник Комісії заявив, що Брюссель дуже тісно співпрацює з п’ятьма країнами-членами ЄС та Україною в пошуках рішення.
Ці заходи мають цільовий і тимчасовий характер. Їх було запроваджено у зв’язку з вельми специфічною ситуацією, пов’язаною з логістичними перешкодами та спрощенням торгівлі, яка виникла в цих прикордонних країнах”, – заявила Міріам Гарсія Феррер.
Що робить ЄС для вирішення продовольчої кризи?
Україна є одним із ключових виробників та експортерів основних продуктів харчування, таких як пшениця та кукурудза. У період з 2016 по 2021 рік 90 відс. експорту пшениці припадало на країни Африки та Азії, що сприяло зміцненню продовольчої безпеки в найбільш неблагополучних регіонах світу.
Унаслідок російської блокади українських портів від початку війни на чорноморському узбережжі застрягло близько 20 млн тонн зерна. У травні 2022 р. Єврокомісія презентувала план дій зі створення коридорів солідарності між ЄС та Україною. Ідея полягала в тому, щоб створити альтернативні сухопутні маршрути, якими Україна могла б експортувати сільськогосподарську продукцію.
Від початку роботи в травні 2022 року коридорами солідарності було експортовано понад 45 млн тонн української сільськогосподарської продукції, включно із зерновими та олійними культурами. У липні 2022 р. за домовленістю з Україною, досягнутою під час переговорів через ООН і Туреччину, Росія погодилася припинити блокаду українських чорноморських портів. Після цього було запущено Чорноморську зернову ініціативу, покликану полегшити експорт українського зерна та інших продовольчих товарів морем.
Станом на липень 2023 року в межах цієї ініціативи з України було перевезено понад 33 млн тонн сільськогосподарської продукції. 65 відс. пшениці, перевезеної в межах Чорноморської зернової ініціативи, надійшло до країн, що розвиваються, зокрема й по лінії гуманітарних операцій Всесвітньої продовольчої програми ООН (ВПП). У 2022 р. Україна була найбільшим постачальником пшениці для ВПП, забезпечивши зерном пшениці більше половини глобальних закупівель програми.
До війни 90 відс. українського зерна експортувалося через Чорне море. Після російського вторгнення тільки половина зерна перевозиться морем і 55 відс. – коридорами солідарності.
У липні 2023 р. Росія ухвалила рішення про вихід із Чорноморської зернової ініціативи. ЄС беззастережно засудив це рішення і закликав до негайного відновлення угоди.
