На Саміті Україна-ЄС обговорювалося два напрямки: як підтримати Україну та як ще більше натиснути на Росію. Україна заручилася підтримкою країн ЄС, їхні представники запевнили: вони будуть допомагати стільки скільки це буде потрібно. Україна вчергове підтвердила вектор розвитку — європейський. ЄС, на цей раз більш одностайно, його підтримала.
Все колись буває вперше
Вперше Саміт Україна-ЄС відбувся у країні, де триває війна, де майже щодня обстріли. Замість запланованого Брюсселя єврокомісари, на чолі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та очільником європейської дипломатії Жозепом Боррелєм ризикнули приїхати до Києва, що стало потужним сигналом: українці та європейці незламні.
Вперше, журналісти, що були акредитовані на Саміті й звикли знайомитися з затвердженим регламентом за місяці, інформацію про час та місце проведення отримали напередодні події. Але всі розуміли – вимоги безпеки.
Україна вперше брала участь у Саміті в якості кандидата у члени ЄС.
Інтеграція України в Європейський Союз незворотня — головний меседж у спільній заяві, що підбила підсумки Саміту.
“Україна та ЄС — одна сім’я”, – наголосив Голова Європейської Ради Шарль Мішель.
Ми вже почали роботу над підготовкою до цих переговорів. І очікуємо на відповідні рішення Єврокомісії та Європейської ради. Мета — почати переговори вже цього року. Я сказав би, що це не просто мета — це ціль”, — підкреслив Президент України.
За словами гаранта, реалізація плану пріоритетних дій на 2023 та 2024 роки де-факто, на рівні секторів економіки, зробить Україну членом ЄС: промисловості, аграрного сектору, енергетики, цифрових послуг, транспорту, фінансової сфери, митниці.
“Шляхи солідарності” та “Митний безвіз”
На Саміті було зазначено низку пріоритетних напрямків. Серед них вдосконалення інфраструктурних сполучень. Ще наприкінці липня 2022 року українські логістичні шляхи було включено до індикативних карт Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T). До 2030 року, згідно з планом розвитку коридорів TEN-T, в Україні планується реалізувати проекти на загальну суму 4,45 млрд євро, що є найбільшим показником серед усіх держав “Східного партнерства” Європейського Союзу.
Високопосадовці з ЄС підкреслили й важливість розвитку сумісної залізничної інфраструктури. Україна, що має стандарт залізничних колій в спадок від Радянського Союзу 1520 мм, переводить залізничні лінії, де це економічно виправдано, на європейську стандартну ширину 1435 мм. В Європі іноді навіть виникають пропозиції до створення подвійних колій, українських й звиклих європейських, але через недоцільність ця ідея завжди відкидається.
Обговорювали на Саміті й Угоду про автомобільний транспорт між Україною та ЄС та її продовження.
Для розвитку “Шляхів солідарності”, як це було проголошено у Спільній декларації Україна – ЄС від 11 листопада 2022 року, треба мобілізувати фінансову підтримку Європейського союзу — зазначили на Саміті.
Було обговорено й “Митний безвіз”, до якого Україна приєдналася в травні 2022 року. Завдяки режиму спільного транзиту український експорт ввозиться до ЄС без мита. Завдяки лібералізації торгівлі між Україною та Європейським союзом, за даними Мінекономіки, експорт у 2022 році зріс на 4,2 відс. й становить близько 28 млрд дол. Урсула фон дер Ляєн наголосила, що “Митний безвіз” “звісно буде продовжено”.
Фот. прес-служба Президента України
Десятий пакет санкцій
Проти Росії вже введено дев’ять пакетів санкцій. Десятий пакет буде ухвалено до 24 лютого — річниці війни Росії проти України. У ньому будуть міститися заборона російських ЗМІ та відключення більшості банків від глобальної системи обміну повідомленнями SWIFT. Україна очікує обмежень проти ядерної сфери РФ та ракетної програми.
Ми говорили про російську ракетну програму, розширення енергетичних санкцій, зокрема, на ядерну сферу, розширення персональних санкцій”, – повідомив Володимир Зеленський не прес-конференції.
ЄС планує зосередитись на технологіях, що можуть бути використані Росією для війни — наголосила президентка Єврокомісії.
Ми дивимося глибше в складові, які були знайдені, наприклад у дронах, для того, щоб переконатися, щоб у Росії не було доступу до цих технологій”, – підкреслила Урсула фон дер Ляєн.
Як швидко Україна вступить до ЄС залежить від виконання країною Угоди про асоціацію. Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, під час виступу на Саміті повідомила, що Україна “виконала 72 відс. зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС, і це стосується всіх гілок української влади”.
Фот. прес-служба Президента України
Домовленості, яких було досягнуто на Саміті, закріплені у спільній заяві, й розміщено на сайті Президента України. У підсумку, Європейський союз надав важливі сигнали Україні та світу. А Україна черговий раз окреслила свої цінності й підтвердила свій вибір вектору розвитку.
