Анна Скрипаль, trans.INFO: Коли буде розблоковано кордон? Що робиться для пришвидшення цього процесу?
Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України: Сподіваємося, що скоро, хоча конкретну дату назвати важко. Цього тижня запланована наша зустріч з новим міністром інфраструктури Польщі Даріушем Клімчаком, є важливим моментом у відновленні роботи прикордонних переходів. Важливо, що очільник міністерства відповідально поставився до питання розблокування кордону. Відомо, що на другий день після призначення міністр зустрівся з протестувальниками для обговорення проблем. Також ми готуємось до засідання спільного комітету по Угоді про лібералізацію перевезень з членами країн Європейського союзу, яка відбудеться в понеділок, 18 грудня. Думаю, якщо ми обговоримо всі питання з Єврокомісією та з польською владою, страйк може завершитися вже цього тижня.
Величезних збитків через блокаду кордону зазнала Україна та країни ЄС…
Страйк завдає збитків Україні, Польщі, Європейському союзу, крім цього він змушує водіїв перебувати в дуже поганих умовах. Ситуацію погіршує те, що протестувальники постійно порушують свої обіцянки, наприклад, щодо кількості транспортних засобів, які можуть перетнути кордон за добу, або за годину. Також інколи вони не пропускають вантажівки з гуманітарною допомогою та небезпечними вантажами — в нас сотні звернень від водіїв та перевізників. Для нас дуже важливим є паливо, особливо в зимовий період, коли триває опалювальний сезон. На сьогодні питання логістичного характеру для України — ключове питання економіки, питання виживання.
На які поступки заради відновлення роботи кордону готова піти українська влада?
Польські протестувальники, фактично, піднімають два питання. Перше: українських водіїв та автомобілів стало забагато. Друге стосується часу очікування на кордоні. Стосовно першого питання. З цим ми нічим зарадити не можемо. Логістично Польща розташована так, що через неї швидко можна дістатися до будь-якої країни Європи. До того ж, наша сусідська країна зараз відправляє в Україну набагато більше експорту, ніж до повномасштабного вторгнення. У 2023 році, навіть якщо порівнювати з минулим роком, ми імпортували на 40 відсотків більше товарів саме польського виробництва. Збільшення кількості перевезень з Польщі та до Польщі автомобільним транспортом жодним чином не пов’язано з Угодою про лібералізацію перевезень, це об’єктивний процес. Штучно зменшувати кількість перевезень поверненням дозволів — не зовсім правильне рішення.
Дозволи — постійний камінь розбрату для польських та українських перевізників.
Яку проблему польські протестувальники хочуть вирішити, повернувши дозволи? Якщо говорити мовою цифр, то кількість перевезень польськими перевізниками в цьому році відповідає кількості їхніх перевезень до війни, вона не збільшилась, але й не зменшилась. Коли протестувальники на кордоні говорять про збитки, то вони їх зазнали внаслідок закриття ринку Білорусі та росії, але не України. В Україні вони нічого не втратили — це статистичні дані. Українці, дійсно, стали більше їздити глобально, бо всі товари наразі перевозяться автомобільною дорогою та залізницею, адже море закрито. І загальна кількість перевезень стала більше. Якщо мова йде про те, що польські колеги хочуть брати більше контрактів — це зовсім інша справа. Але ми не конкуруємо з польськими перевізниками на ринку Європейського союзу, бо не робимо каботаж. Каботаж дозволено польським перевізникам та перевізникам з інших європейських країн. Ми можемо робити двосторонні й транзитні перевезення за дозволами ЄКМТ, які ми контролюємо й перевіряємо.
Польська сторона стверджує, що українські водії працюють з порушеннями правил каботажу. Посилаються на перевірки 2 грудня в Словаччині…
Словацьке міністерство транспорту опублікувало звіт про перевірку українських вантажних транспортних засобів. Перевірили більше ніж півсотні машин, але знайшли, буквально, два порушення: одне — порушення часу праці та відпочинку, друге — якесь дрібне порушення. По каботажу жодних зауважень не було. На одній з прес-конференцій міністр інфраструктури Польщі повідомив про порушення українських перевізників. Звіт містив дані про перевірки 15 000 українських перевізників за 10 місяців цього року. Знов таки, питання порушення часу праці та відпочинку, інколи неоплачені дорожні збори, поганий технічний стан транспортних засобів — те, що ми виявляємо й в Україні, й жодних проблем з каботажем. Якщо навіть десь випадки порушення каботажу й були, то вони поодинокі.
А що стосується ліцензій на міжнародні перевезення?
Вантажний автомобіль наразі виїхати з України може виключно через систему “Електронна черга”. Українські автомобілі, які перетинають кордон, під час реєстрації автоматично перевіряються у базі даних ліцензіатів. Це, на жаль, не стосується іноземних водіїв, але чітко працює для українських. Ліцензія існує виключно в електронному вигляді. Якщо за кордоном водія просять надати ліцензію, він може продемонструвати її за допомогою QR-коду, або зайшовши в систему. Кожна вантажна машина, яка виїжджає з території України, обов’язково ліцензована. Виїхати без ліцензії неможливо.
Польські перевізники стверджують, що коли вони не можуть вчасно виїхати з України, їх штрафують.
За українським законодавством ще донедавна було, що іноземний водій може 20 днів легально перебувати на території України, й цього часу повинно вистачити, щоб дістатися до пункту призначення, розвантажитись та виїхати з країни. Але якщо водій, з вагомих причин, затримується на території України з вантажним транспортним засобом більше ніж на 20 днів, йому, або компанії, потрібно звернутись з заявою до митниці. Водіїв, які очікують у черзі й через це не можуть вчасно перетнути кордон, митниця не штрафує. Ми попросили польських колег надати нам інформацію хто їх оштрафував та скільки було штрафів, але жодної відповіді не отримали. Закон стосується перевізників абсолютно всіх країн, але в нас ні з ким взагалі подібних проблем не виникало. Кілька днів тому митниця змінила термін тимчасового перебування транспортних засобів комерційного призначення на території України. Тепер він може сягати до 60 днів.
А що стосовно очікування на кордоні? Проблема довгих черг існувала ще до блокади кордону…
Чим більше транспортних засобів — тим більший час очікування на перетин кордону. Через те, що машин стало в два рази більше, ніж їх було до повномасштабного вторгнення, пункти пропуску не справляються. Для того, щоб логістика працювала, транспорт рухався швидко, як в Україну, так і з неї, Україні та Польщі потрібно зробити низку кроків, як термінових, так і довгострокових. Для початку треба підвищити ефективність роботи митних й прикордонних служб. Наші прикордонники й митники працюють в рази швидше, ніж польські, що вам підтвердить будь-який водій. Польська сторона, згідно з підписаним Меморандумом стосовно кількості транспортних засобів, які мали б перетинати кордон, фактично, виконує відсотків 70. Виконання Меморандуму на сто відсотків дозволило б пропускати на 20 000 автомобілів більше, ніж проїжджає зараз. Це б зняло всі черги перед кордонами.
Найгірша ситуація наразі з фітосанітарним та ветеринарним контролем.
Про 1-24 групу, фітосанітарний, ветеринарний контроль — окрема історія. Навіть до блокади кордону пункт пропуску “Ягодин-Дорогуськ” — найбільший пункт пропуску з Польщею — був чи не єдиний, де була реально хороша статистика по проїзду. Якщо за Меморандумом Польщі потрібно було обробляти 680 транспортних засобів, то на переході проїжджало, в середньому, 650-660 машин на добу. Із цих 650 машин фітосанітарний контроль проходило 20, причому, польські колеги зобов’язали нас створити окрему чергу, в тому числі, електронну. Якщо порівнювати з пунктами пропуску “Порубне-Сірет” на кордоні з Румунією, чи “Ужгород-Вишнє-Нємецьке” на словацькому кордоні, або “Чоп-Захонь” на угорському, то там статистика здійснення фітосанітарного та ветеринарного контролю набагато вища.
На польсько-українському кордоні катастрофічно не вистачає пунктів пропуску. Чи планується найближчим часом відкриття нових?
Ми пропонуємо відкривати нові пункти пропуску, навіть, на тимчасовій інфраструктурі. Не витрачати гроші на великі прикордонні переходи, а використовувати тимчасову інфраструктуру. Наприклад, пункт пропуску “Нижанковичі-Мальховіце” зараз будується, фактично, на польській стороні. Й поки він будується, перехід працює на тимчасовій інфраструктурі — з українського боку поставили вагончики й пропускають порожні транспортні засоби. За тим самим принципом можна запустити маленькі пункти пропуску для легкових автомобілей й зняти їх з великих пунктів пропуску: “Корчова”, “Гребенне”, “Медика”. Це дозволило б збільшити пропускну спроможність кордону для вантажних автомобілів відсотків на 30-40. Наразі наші ініціативи залишаються без відповіді.
Чи буде відкрито додаткові переходи для порожніх транспортних засобів?
Відкрити “Угринів-Долгобичув” ми пропонували більше року тому, але запрацював він лише через кризу. Ще на двох пунктах пропуску “Грушів-Будомєж” та “Смільниця-Кросценко” можна було б відкрити переходи для порожніх вантажних автомобілів. Але колеги кажуть, що наразі дорога там не пристосована для ваговозів. Ми сподіваємося, що новий польський уряд піде нам на зустріч й затвердить план розбудови й створення нових пунктів пропуску. Без розширення інфраструктурних можливостей пунктів пропуску на кордоні, хто б не здійснював перевезення, поляки, молдовани чи турки, буде довжелезна черга. Для підвищення ефективності роботи на пунктах пропуску й прискорення їхнього проходження ми, разом з Європейською Комісією та попереднім міністерством інфраструктури Польщі, узгодили список з десяти пунктів. Умови, які зменшать черги на кордонах, повинні бути виконані, як польською стороною, так і українською. Один з пунктів цього списку — відкриття для порожніх транспортних засобів спільного пункту пропуску “Угринів-Долгобичув” виконано. Він пропускає, приблизно, сотню автомобілів на добу на виїзд з України.
Фот. Західне регіональне управління Держприкордонслужби України-Західний кордон/facebook
Чи вдалося підписати Угоду про спільний контроль на пунктах пропуску на польсько-українському кордоні?
Ми вже 18 місяців не можемо дійти згоди з польською стороною щодо підписання цієї угоди. В нас є два непогоджених питання. Одне з них — митне оформлення конфіскації товарів, яке нам польські колеги забороняють робити, адже перехід знаходиться на території Польщі. За роз’ясненнями ми звернулись до Європейської Комісії. Відповіді стосовно останньої редакції ми не дістали, допоки не змінилася влада в Польщі. На днях ми отримали коментарі.
Якщо “транспортний безвіз” буде продовжено й після 30 червня 2024 року, то це стане “бомбою уповільненої дії”. Одна з постійних вимог польських перевізників — повернення дозволів.
Ключове питання: блокування кордонів мають припинитись! Попередній страйк з перекриттям кордону був фермерський — жодного відношення до дозволів чи автомобільних перевезень. Протест може відбуватись — ми поважаємо право на протест в демократичному суспільстві, — але блокування кордону неприпустимо. Будемо обговорювати це з польським урядом. Ми можемо вирішити проблему з дозволами конкретних перевізників, але глобально економіка України “просяде”. ЄС доведеться розглядати питання про збільшення допомоги Україні за рахунок своїх платників податків. Якщо у нас запрацюють море й авіація, або закінчиться воєнний стан, тоді можна говорити про повернення дозволів, але навіть в таких умовах, глобально наявність дозволів – це про безперешкодний рух товарів, а також розвиток економік всіх сторін. Але на сьогодні це єдиний шлях експорту та імпорту. Враховуючи те, що економіка України навіть не може стабілізуватися, ми потребуємо більше допомоги, а її надходить все менше. Це впливає й на спроможність України виграти війну. Від поразки України Європа, й в першу чергу Польща, не виграють.
Як уникнути перекриття кордонів Словаччиною та Угорщиною?
Це, знову ж таки, питання про заборону блокування кордонів. Ми будемо обговорювати проблему не лише з Польщею, але й з Європейською Комісією. Потрібно на рівні Євросоюзу створити запобіжники проти подібних ситуацій. Наприклад, угорський уряд не дозволяє протестувальникам блокувати дорогу. Питання протесту — питання волевиявлення громадян, бізнесу, асоціацій, які звертаються до свого уряду й доносять їм свої проблеми. В свою чергу, уряд конкретної країни повинен вирішити проблеми цих протестувальників. Є багато варіантів для підтримки перевізників, наприклад, дотації з держбюджету. Вирішення внутрішніх проблем — задача конкретної держави.
Наскільки складно відбувається інтеграція України до Європи?
Мені здається, що переважна більшість українців, подорожуючи до Європи, працюючи там, вже давно відчуває себе її частиною. Звісно, залишається питання інтеграції законодавства до європейських директив, але ми, щоб отримати статус кандидата й рухатись до Європейського союзу, виконали вимоги, фактично, на 98 відсотків. Більшість з того, що ми мали зробити в статусі кандидата, зробили. А в деяких галузях ми навіть випереджаємо європейські країни. Наприклад, в нас якісно відпрацьоване питання цифровізації низки державних послуг, і не тільки державних. Зі свого боку ми готові зробити все, щоб прискорити процес інтеграції та зробити його безболісним та комфортним, як для України, так і для країн ЄС.
