В ситуації, коли основний шлях морем заблоковано, вантажне авіасполучення неможливе, а залізниця має обмеження через різницю ширини колії автомобільні вантажні перевезення лишаються єдиною можливістю для транспортування експорту продукції з України та ввезення імпортних товарів, а також військових та гуманітарних вантажів з-за кордону.
У зв’язку з блокадою і систематичним руйнуванням чорноморських портів, на які до повномасштабного вторгнення припадало понад 60 відс. українського експорту, експорт переорієнтувався на залізничні та автомобільні шляхи, – підкреслюють у Польсько-українській господарчій палаті. – Збільшення автомобільних перевезень з України – це не бізнес-трюк, а результат політики Путіна”.
Тритижневу блокаду кордону з основним торговельним партнером, за руйнівними наслідками для української економіки, порівнюють з блокадою росіянами чорноморських портів.
Для стікаючої кров’ю України блокада сухопутного кордону означає падіння зовнішньоторговельних оборотів і як результат – втрату надходжень до бюджету, втрату можливостей для нових економічних проєктів”, – зазначають у Польсько-українській господарчій палаті.
Яких втрат зазнала Україна вже сьогодні?
Мільярдні втрати України
Міністерство фінансів України аналізує вплив блокади пунктів пропуску на надходження до бюджету, але остаточні цифри інституція ще не готова надати. Проте бізнес зазначає, що перекриття кордону значно знизило доходи України.
За словами Олександра Кирилюка, директора департаменту міжнародних перевезень міжнародної логістичної компанії Zammler, через простій однієї вантажівки на кордоні компанія втрачає 350 євро на день.
За підрахунками Європейської Бізнес Асоціації, витрати однієї української компанії за добу, в середньому, становлять 1 млн грн. Ґрунтуючись на опитуваннях, які ЄБА провела серед 55 логістичних компаній, після двох тижнів страйку сукупна сума збитків складала, принаймні, 305 880 000 грн (7,7 млн євро).
За попередніми оцінками Федерації роботодавців України та АсМАП України, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування пунктів пропуску на польсько-українському кордоні, станом на 23 листопада, складають більше 400 млн євро, а непрямі — кілька мільярдів євро.
Але поки триває блокада кордону підрахунки можуть бути лише попередніми, наразі це лише верхівка айсбергу.
Невиконані українськими компаніями контракти призведуть до втрати бізнес-партнерів. Навряд вдасться українським контрагентам підписати договори, які саме зараз укладаються на наступний рік.
Через небезпеку блокування кордону будь-якої хвилі, іноземні компанії замислюються про перенесення виробництва з України до інших країн.
Заблоковане Різдво
Втрати компаній, відповідно, закладаються в ціну товарів, які перед Різдвом та Новим роком не тільки отримають збільшені цінники, але й, взагалі, можуть не доїхати до полиць магазинів.
Вартість товарів різних торгових мереж, таких як “Ашан”, “Сільпо”, “АТБ-Маркет”, Novus, “Варус”, чиї вантажівки очікують на перетин кордону, становить від 300 000 до 5 млн євро — повідомила Наталія Петрівська, виконавча директорка громадської спілки “Український фуд-ритейл альянс” журналу Forbes Ukraine.
На кордоні в черзі стоять польські товари: заморожені овочі та фрукти, кондитерські вироби, сири, алкоголь, зазначають рітейлери.
Також поступово виникає дефіцит транспортних засобів.
Навіть якщо компанія виготовляє дошки для прасування, вона все одно через блокаду потрапляє у пастку, – повідомила trans.INFO Наталія Артемчук, менеджерка податкового та митного комітетів ЄБА. – Керівники не можуть забезпечити виробництво сировиною, підприємства зупиняються, працівників відправляють за власний рахунок, люди не мають чим годувати свої сім’ї. Підприємства також не можуть реалізувати свою продукцію”.
Величезні суми через параліч кордону втрачають польські імпортери.
Фот. Сергій Деркач/facebook
Втрати польської сторони
В Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Польщі (ZMPD) вважають, що наразі потрібно відстоювати свої інтереси, а втрати рахувати пізніше.
Ще не проводили жодних аналізів й немає даних щодо втрат польських перевізників, – повідомив нам Ян Бучек, президент ZMPD. Наразі шукаємо можливості проведення переговорів зі страйкарями.З протестувальниками навіть ніхто не намагається розмовляти, тому розчарування зростає й рішучість також”.
За підрахунками Польсько-української господарчої палати, що ґрунтуються на опитуванні двох десятків фірм-членів організації, втрати будуть величезними, їх рахуватимуть мільярдами.
На державному рівні такі дослідження поки що не проводилися, – повідомив trans.INFO Яцек Пєхота, голова Польсько-української господарчої палати (PUIG). – Згідно з інформацією, яку ми дістали від 21 фірми, втрати через блокаду кордону з польської сторони сягають понад 100 мільйонів злотих, і це лише попередні дані, в яких не враховані штрафи за невиконання контрактів та розірвання договорів”.
Очільник Польсько-української господарчої палати та колишній депутат Сейму також додав:
Ми мали величезне позитивне сальдо в оборотах з Україною, а це означає, що польські підприємці, польська економіка понесе величезні втрати”.
Яцек Пєхота зазначив, що польські виробники, які в Україні проводять виробничу діяльність, через блокаду не можуть вчасно доставити свою продукцію до споживачів у Євросоюзі. Через це в них величезні втрати.
Відлуння в Європі
Аналогічно ситуації, яка склалась в Україні, виникає ситуація й в інших країнах Європи, – зазначає Наталія Артемчук. – Спочатку втрачають компанії, а в кінцевому результаті, втрачають доходи країни”.
У Європейській Бізнес Асоціації повідомили про занепокоєність компаній з Європи.
Європейські корпорації, які мали в Україні свої структурні підрозділи, наразі розмірковують над тим, що через блокаду кордону вони, можилво, будуть змушені перенести виробництво до інших країн”, – повідомила менеджерка податкового та митного комітетів ЄБА.
Виходу польських фірм з українського ринку поки що не спостерігається.
Наразі від польських фірм сигналів про вихід з ринку України не надходило, вони продовжують працювати, – зазначив Яцек Пєхота. – Навіть, коли російська ракета влучила у львівський завод Fakro, вони не припини свою діяльність в Україні”.
Своя правда
Вимоги страйкарів: повернення дозволів для українських водіїв, жива черга у двох пунктах пропуску на кордоні “Нижанковичі” та “Устилуг”, або окрема черга для порожніх автомобілів в єЧерзі та заборона реєстрації фірм зі східним капіталом.
Стосовно вимог щодо системи “Шлях” Володимир Балін заявив:
“Шлях” – це система надання дозволу на тимчасовий виїзд, до 60 днів. Польська сторона хоче, щоб всі водії, які працюють на польські компанії, — а їх на сьогодні 117 тисяч за нашими підрахунками — вільно виїжджали. Перепрошую, але у нас триває війна. Цих водіїв більше потребує українська економіка та ЗСУ. Можливо, уряди України та Польщі домовляться й цим водіям дозволять вільно виїжджати, але сьогодні це питання на порядку денному не стоїть”.
Віце-президент АсМАП України в особистій розмові погодився, що з електронною чергою є проблеми. Маніпулювати єЧергою намагались як українські перевізники, так і польські. Але на сьогодні це майже неможливо.
На зауваження президента Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Польщі про те, що польських водіїв “викидає” з черги його український колега відповів:
Чи викидає сьогодні польського перевізника з єЧерги? Викидає. Й українського теж викидає, тому що вони зареєструвалися, коли знаходились поза межами України, а потрібно реєструватися на території країни”.
Серед хитрощів перевізники також використовують прийом, за якого машина, зареєстрована порожньою, заїжджає на пункт пропуску, а в Європі в той час підтягують митну декларацію, розповів Балін.
Ян Бучек під час бесіди зазначив, що українська сторона не хоче йти на компроміси:
Однаково, як зі сторони польської, так і зі сторони української немає можновладців відповідальних за наші країни, немає розуміння ситуації й готовності до компромісу”.
“Польські перевізники хочуть, щоб їхні порожні машини не реєструвалися в еЧерзі, а їхали без черги. Це дискримінація українських перевізників, але ми готові це зробити, бо шукаємо компроміси, – відповів очільник АсМАП”.
Українська сторона погодилася у пунктах пропуску “Устилуг-Зосін” та “Нижанковичі-Мальховіце” зробити електронну чергу для реєстрації транспортних засобів за зразком черги для автобусів, де після реєстрації ТЗ проїжджає в порядку живої черги.
Якщо навіть на деякий час на кордоні наводили лад, то за кілька місяців ми поверталися до вихідного пункту, тобто такого безладу, в якому польські водії програвали”, – зазначив Ян Бучек.
Протестувальники зазначають, що українські перевізники намагаються захопити польський ринок.
Це не відповідає дійсності, – розводить руками Володимир Балін. – Лібералізація перевезень покращує для нас ситуацію виключно в двосторонніх та транзитних перевезеннях. Ми не конкуруємо з поляками, бо працювати на їхньому ринку ми, фактично, не можемо. За багаторазовими ліцензіями ЕКМТ автомобілями Євро 5 та Євро 6 ми можемо здійснити не більше 100 000 перевезень в рік на ринку ЄС. Польські перевізники мають поад 320 тис. автомобілів на цьому ринку. Про яку конкуренцію йде мова?”.
Очільник АсМАП України також зазначив, що сьогодні Україна польських перевізників не цікавить. Битва йде за майбутнє:
Польські перевізники дивляться на український ринок з точки зору перспективи. До війни на ринку Україна-Польща працювало 35 відс. поляків. Цікавіше було їхати до росії та Казахстану, й далі на Схід, бо вигідно долати великі відстані. Сьогодні на напрямку Україна-Польща польські перевізники здійснюють лише 10 відс. перевезень — зупиняє безпекова ситуація. На ринку Україна-ЄС 15 відс. перевезнь здійснюють нерезиденти”.
“Якщо в майбутньому ми будемо партнерами, то це партнерство потрібно будувати, – заявив Ян Бучек. – Не можна партнера зіпхнути з дороги. Потрібно шукати такого способу користування тією дорогою, щоб було місце для двох”.
Фот. Укртрансбезпека
Кордон — не Берлінська стіна
Блокування пунктів пропуску триває вже понад три тижні. Як розблокувати кордон ми запитали в експертів з української та польської сторін.
Простого рішення немає, – відповів Яцек Пєхота. – Кордон демократичної держави-члена ЄС – це не Берлінська стіна!”
“Вихід лише один — дипломатичні переговори, вважає Олександр Ступак, голова ГО автомобільних перевізників “Сила Єдності”. – Дивна ситуація, коли вимоги не до кінця зрозумілі й майже неможливі до виконання”.
АсМАП України сподівається достукатися до місцевої влади:
Ми подали звернення. Якщо ґміна вирішить, що звернення обґрунтоване, то вона сама прийме рішення про скасування протесту”.
Президент ZMPD щиро зізнався:
Щиро кажучи, не маю рецепту як закінчити протест. – На сьогодні навіть не маємо адресату, який міг би відібрати вимоги й задовольнити їх, старий уряд не хоче з цим розбиратися, а нового ще немає.
Президент ZMPD також порадив:
Українська сторона повинна проаналізувати обставини, які призвели до невдоволення з польської сторони. Зробити, принаймні те, що можна зробити з їхнього боку. … Потрібно навести лад, на всіх рівнях, зокрема, в транспорті”.
Переговори
Переговори між українською та польською сторонами, а також Брюсселем йдуть, але результатів наразі не дали.
ZMPD звернулася до прем’єр-міністра та президента, щоб вони, використовуючи свої повноваження, разом зі своїми українськими колегами, спробували задовольнити хоча б частину тих вимог”, – наголосив Ян Бучек.
Гуманітарна катастрофа
Водії вже понад три тижні стоять на кордоні. І якщо туалети з’явилися на четвертий день блокади, то про поставку їжі та пального почали думати набагато пізніше, за кілька тижнів, зорганізували гуманітарну колонну. Українська влада спробувала провести евакуацію.
Як легко можна створити з нічого гуманітарну катастрофу всередині цивілізованої країни,” – дивується представниця ЄБА.
Наразі на кордоні гуманітарна криза, у черзі померло вже двоє українських водіїв.
Й допоки всі шукають виходу зі складної ситуації польські перевізники попереджають:
Протест буде поширюватися: після Медики заблокуємо Зосін”.
Для роз’яснення ситуації редакція trans.INFO зробила запит до українського міністерства. Чекаємо на відповідь.
