Дослідження є частиною реалізації ініціативи ЄС «Solidarity Lanes». Ця ініціатива полягає у координації дій ЄС, спрямованих на збільшення пропускної спроможності транспортної інфраструктури, яка обслуговує торгівлю з Україною. Дослідження також покликане виконати роль стратегії ЄС щодо інтеграції залізничних транспортних систем України та Молдови із системою ЄС.
У документі представлено десять варіантів інтеграції залізничної мережі України та Молдови з мережею Європейського союзу разом із попереднім кошторисом. Пріоритетним варіантом є використання переважно існуючої українсько-молдавської мережі ширококолійних шляхів (1520 мм), яка на окремих ділянках додатково буде доповнена стандартною колією (1435 мм).
Посилення торгової інтеграції України та Молдови з ЄС
Метою проєкту є розвиток мережі залізниць стандартної колії в інтеграції з існуючою мережею широкої колії. Відмінність вищезазначених існуючих залізничних колій призводить до дорогих перевантажувальних операцій на кордонах та обмежує можливість повної співпраці між двома мережами.
Нові залізничні коридори повинні сприяти:
- більшій інтеграції України та Молдови у сфері європейського транспорту – це стане можливим за рахунок покращення сполучення з ЄС та збільшення пропускної спроможності нових експортних коридорів;
- підвищенню стійкості транспортної системи та логістичних ланцюгів – за рахунок скорочення можливих перебоїв до поодиноких подій (таких як блокада українських портів внаслідок російського вторгнення в Україну).
У дослідженні замість зазначення одного інвестиційного варіанта по кожному відрізку вказано найбільш вигідний варіант. Експерти врахували, зокрема, питання експлуатації, витрат на модернізацію чи підтримку безперервності руху.
З’єднання України та Польщі стандартною колією було вказано як необхідне в першу чергу. Наступні місця займають сполучення України з Угорщиною та Словаччиною, а також України та Молдови з Румунією.
Україну та ЄС мають з’єднати коридори стандартної колії:
- зі Львова через Краків та Катовіце у напрямку комплексів польських морських портів Щецин-Свиноуйсьце та в бік польсько-німецького кордону (Згожелець), а також Брно, Праги, Відня та Братислави;
- з Києва через Варшаву у бік польських морських портів (Гданськ, Гдиня, Щецин- Свиноуйсьце) та інших міжнародних вантажних хабів (Гамбург, Бремерхафен, Роттердам) та країн Балтії (Клайпеда).
Запропоновані залізничні коридори TEN-T в Україні та Молдові/transport.ec.europa.eu
Розширення мережі стандартної колії
Будівництво мережі залізничного сполучення стандартної колії між Європейським Союзом з Україною та Молдовою здійснюватиметься поетапно. Кожному етапу надано різний рівень важливості. Польські інвестиції вписуються у такі пріоритети:
- пріоритет I: Медика/ Мостиська (кордон PL/UA) до Львова;
Стратегія інтеграції залізничної системи України та Молдови до ЄС/transport.ec.europa.eu
- пріоритет II: (Варшава – Люблін) – Дорогуськ (кордон PL/UA у Ягодині) у Київ та Львів – Київ;
Стратегія інтеграції залізничної системи України та Молдови до ЄС/transport.ec.europa.eu
- Пріоритет III: коридор Варшава-Львів (через прикордонний перехід PL/UA Рава Руська).
Стратегія інтеграції залізничної системи України та Молдови до ЄС/transport.ec.europa.eu
Мережа стандартної колії в Україні має з’єднати Київ, Львів, Чернівці, Харків та Дніпро з Європейським союзом. Це пріоритет як вантажних, так і пасажирських залізничних перевезень. Крім того, рекомендується електрифікація залізничної мережі України системою змінного струму (25 кВ , 50 Гц змінного струму).
Проєкт також враховує можливість використання існуючих у Польщі ліній широкої колії, включаючи інфраструктуру, ключову з погляду торгівлі з Україною, тобто інфраструктуру, що належить PKP Linia Hutnicza Szerokotorowa sp . z o.o. (PKP LHS). Це лінія, що з’єднує вантажний термінал у Славкові в Заглемб’є Домбровське (розташований у базовій мережі TEN-T) із залізничним прикордонним переходом у Грубешові (Ізові). Водночас ця лінія є найбільш висунутою на захід лінією широкої колії.
Польська сторона запропонувала Єврокомісії провести подальші техніко-економічні аналізи, зокрема у сфері визначення потенційних локалізацій у Польщі терміналів, здатних обслуговувати вантажні перевезення з Україною, джерел їх фінансування та витрат на придбання рухомого складу, а також розвитку високошвидкісної залізниці, у тому числі будівництва високошвидкісної залізниці на ділянці Люблін-Львів.
