Всі ви знаєте про черги на ветеринарний та фітосанітарний контроль на польських кордонах. Ми зараз активно працюємо як з поляками, так і з Єврокомісією, щоб цей контроль забрати з кордонів і перенести хоча б в місця призначення, а саме в порти, як в польські, так і інші порти країн Євросоюзу, до яких потрапляє наша аграрна продукція”, — повідомив Маркіян Дмитрасевич. заступник міністра аграрної політики та продовольства України Latifundist.com.
Коли на польсько-українському кордоні майже не проводилися перевірки аграрної продукції, експорт зерна з України сягнув 800 тис. т на місяць, наголосив Маркіян Дмитрасевич. Для порівняння, у серпні цей показник склав 500 тис. т.
Польський уряд наголошував, що готовий до переносу місця проведення інспектування до портів. Законодавство Євросоюзу дозволяє, без внесення змін до законів, перенести ветеринарний та фітосанітарний контроль української аграрної продукції з переходів на кордоні до морських портів.
Усунення „вузьких місць”
Литовська сторона підтримує ідею переносу ветеринарної та фітосанітарної інспекції транзитних вантажів з українсько-польських пунктів пропуску на кордоні до порту Клайпеда.
Лише полегшення процедурних вимог на українсько-польському кордоні дозволить транспортувати до Клайпедського порту до 500 тис. тонн української сільськогосподарської продукції на рік”, – повідомила литовська сторона.
Але на практиці це виявилося не такою легкою задачею. Недоліком цього маршруту є висока ціна перевезень агропродукції до литовських портів.
Нам необхідно звернути увагу на польсько-балтійський коридор. Це частина “коридорів солідарності”, і ми також шукаємо шляхи усунення конкретних „вузьких місць”, щоб полегшити використання цього коридору, – повідомив Валдіс Домбровскіс, заступник голови Єврокомісії Інтерфакс-Україна. – Прикладом може бути конкретна пропозиція Литви про перенесення митного та фітосанітарного контролю вантажів до портів країн Балтії”.
Складність маршруту з логістичної точки зору полягає також в тому, що залізничні колії в Україні, Польщі та Литві різного розміру.
Є фінансування для усунення конкретних бар’єрів, які заважають функціонуванню “коридорів солідарності”. Таким чином, щодо цього деяке фінансування є. Однак ми зараз не розглядаємо конкретне субсидування транспортних витрат”, – повідомив Валдіс Домбровскіс, заступник голови Єврокомісії Інтерфакс-Україна.
Він підкреслив, що наразі Єврокомісія не планує додаткове фінансування для транспортування зерна, а шукає шляхи для зниження транспортних витрат за рахунок цілеспрямованих інфраструктурних або адміністративних покращень.
Зі свого боку, Литва планує встановити термінал зміни залізничних візків у Шештокаї, з ширини колії 1435 на 1520 мм, це дозволить набагато збільшити вантажопотік між Україною та Литвою.
Вирішення транспортних проблем
Нові маршрути перевезення вантажів територією Польщі та розширення номенклатури залізничних вантажів між Україною та Литвою — одна з задач засідання Міжурядової українсько-литовської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва.
Україна та Литва також спільно шукають вирішення низки проблем у транспортній галузі. Із залученням інституцій Євросоюзу країни працюють над включенням маршруту Ягодин – Дорогуськ до Транс’європейської транспортної мережі (TEN — T).
Авіасполучення між Україною та Литвою: політ нормальний
Литовські урядовці також запропонували українським авіакомпаніям розпочати свою діяльність у Литві.
Ми також домовилися поглибити співпрацю у авіаційній сфері та сподіваємося на відновлення авіаперевезень між Литвою та Україною найближчим часом”, – повідомила українська сторона.
Наразі продовжується розвиток “шляхів солідарності” для транспортування української агропродукції.
Нагадаємо, п’ять країн хочуть продовжити заборону на імпорт зерна з України. Найближчими днями Єврокомісія повинна оголосити своє рішення.
