Перші дні: шок і неможливість прийняти реальність
Звичайно, перші емоції – це страх, шок, неможливість повірити в те, що відбувається. Багато водіїв у цей час перебували в дорозі й виявилися заблокованими. У перші дні війни хтось опинився на окупованій території, на території Росії чи Білорусі, в Європі. Люди були дезорієнтовані й не розуміли що робити далі.
Однак багато водіїв зуміли швидко зорієнтуватися і зрозуміти: їхня допомога зараз життєво необхідна людям. Вони почали возити гуманітарну допомогу, медикаменти та звичайні товари в постраждалі від бомбардувань райони. Логістичні компанії перебудували свої маршрути, часто-густо на шкоду бізнесу. Вантажівки стали свого роду зброєю – водії перевозили необхідні для армії вантажі.
Виникли ризики потрапити під обстріл, зникла можливість планувати час у дорозі, тому що потрібно було проходити блокпости. Жоден далекобійник у цей час не міг сказати: коли він доїде на місце, коли повернеться, і в якому фізичному та моральному стані перебуватиме.
Безцінна допомога та волонтерство
Люди в Європі почали збирати гуманітарну допомогу, у кожній країні волонтери робили все, щоб принести в пункти збору необхідні речі, ліки, продукти. А українські водії, які перебували у Європі, везли усе це на батьківщину. Багато далекобійників призовного віку, які перебували за кордоном, прийняли рішення приєднатися до ЗСУ і стати на захист країни. Вони повернулися додому за кермом вантажівок, які до верху завантажені гуманітарною допомогою.
Деякі водії приїжджали у військові частини просто на своїх автомобілях. Так колишній військовий водій Михайло працював далекобійником у Польщі, і після початку бойових дій вирішив терміново повернутися в рідну частину. Але не сам, а разом із „вірною вантажівкою”.
Звісно, коли я приїхав до військової частини на фурі, всі були здивовані та вражені, ніколи ще така машина не несла службу. Коли потрібно було одягнути особовий склад, я привіз 90 кубів форми”, – розповів Михайло в інтерв’ю „Українській правді”.
Не залишалися осторонь і представники української діаспори в Європі та США. Так відомий американський оперний співак українського походження, а в минулому водій Вадим Дубовський, який прославився як „співочий далекобійник”, не раз приїжджав в Україну разом із другом Валентином Дробахою. Вони привозили не тільки гуманітарну допомогу, а й військове спорядження.
Я громадянин Америки, і я запитував себе, чим я можу допомогти: своїми руками, своїм голосом, своїми грошима”, – розповів він в інтерв’ю на каналі Громадського Інтерактивного Телебачення.
Те, що на вулицях Європи почалися мітинги на підтримку України, є і заслуга далекобійників, саме вони в перші дні війни розпочали своєрідну акцію „Розбуди Європу”.
Для початку сотні водіїв-українців почали клеїти на свої автівки антивоєнні наліпки та від руки написані плакати, писати й малювати на машинах антивоєнні гасла на кшталт „Stop war”, „Stop Russia”, „NATO help Ukraine”, „Close sky” тощо, – розповідає далекобійник Андрій. „Із цими гаслами машини курсували усією Європою – від Португалії до Естонії та від Норвегії до Греції, європейці бачали наші машини і читали написи. Після цього ми зорганізувалися і в призначений час натиснули на сигнали своїх фур – рівно хвилину лунав потужний звук багатьох клаксонів. Сигналіти ми продовжували щогодини. Хтозна, можливо, в тому, що по всій Європі люди почали виходити на антивоєнні мітинги, є частка і нашої, так би мовити, роз’яснювальної роботи”.
Але крім інформаційної та фізичної допомоги країні, потрібно було продовжувати працювати. У нових військових реаліях це виявилося не так просто.
Дефіцит водіїв у Європі та в Україні, проблеми тих, хто готовий працювати
З проблемою нестачі робочих рук зіткнулися європейські компанії-перевізники. Далекобійники досить масово почали повертатися і йти на фронт, а ті, хто б хотів залишитися працювати – спочатку не мали можливості виїхати. Підприємці били на сполох, але ситуація довгий час залишалася складною.
В Україні бізнес також страждав, багато компаній почали перевозити тільки медикаменти і військові вантажі, українським виробникам стало важко знайти транспортний засіб і водія, ціни на перевезення очікувано стали зростати.
Підвищення цін спровокував і дефіцит палива. Після блокування морських портів імпорт палива став можливий тільки суходолом, до того ж Росією було зруйновано нафтопереробні потужності та паливні склади.
Водії почали говорити про те, що, з одного боку, роботу стало знайти простіше, адже потрібно було замінити тих, хто пішов воювати. З іншого – зарплати знижувалися.
Крім того, з’явилися суто технічні проблеми, наприклад, багато водіїв не могли пройти техогляд автомобіля, оскільки в країні банально не вистачало бланків для цього. Однією з причин нестачі бланків називали те, що цей вид документа випускає поліграфкомбінат „Україна”, і виробництво сповільнилося, тому що закінчився контракт з постачальником відповідних міток, які наносяться на бланк, засвідчуючи його дійсність.
Чи можна виїхати за кордон?
Водії розповідають, що робота, яка передбачає виїзд за межі України, досі пов’язана з труднощами. Протягом 2022 року Кабмін кілька разів змінював порядок виїзду за кордон для водіїв призовного віку. Але навіть якщо можливість виїхати за роботою теоретично була, далекобійники зазначали, що на практиці вони зіткнулися з різноманітною тяганиною в оформленні документів виїзду.
Коли вирішення цього питання залишалося позаду, з’являлася нова проблема: черги на кордонах, які нерідко просто не можна було передбачити. Автомобілі, які везли швидкопсувний вантаж, зазвичай проїжджали зеленим коридором, але й там були черги. Ці ситуації простою, зокрема, вплинули на те, що вартість вантажоперевезень продовжувала підвищуватися.
Сьогодні наші водії перебувають у чергах на кордонах по 5-6 днів. Довгі простої вантажного автомобільного транспорту перед пунктами пропуску зараз зривають контракти поставок і негативно впливають на імідж держави”, – розповів в одному з інтерв’ю керівник логістичної компанії „Агротеп” Олександр Гогуля.
Один з останніх гучних випадків – протест польських фермерів на кордоні з Україною неподалік від пункту пропуску Дорогуськ, внаслідок якого дорогу було заблоковано, а водії не могли проїхати кілька днів.
Українські водії, які отримали дозвіл на роботу в Європі, зазначали, що їхні умови праці теж змінилися, зокрема й через те, що документи для роботи тепер потрібно оформляти по-іншому.
Опитування для водіїв
На нашому каналі Telegram ми попросили українських водіїв відповісти на запитання: „З якими труднощами, пов’язаними з професією, вам довелося зіштовхнутися у 2022 році?”.
Користувачі зазначили, що найбільшими труднощами виявилися черги на кордонах (33 відс.), виїзд за кордон і проблеми з дозволами (26 відс.), погіршення умов праці (19 відс.). 18 відс. звернули увагу на те, що заробітна плата знизилася, а 15 відс. на те, що роботи стало менше. Те, що роботи стало більше, а грошей менше, відчули 12 відс. респондентів, а 5 відс. відзначили проблеми з документами. Труднощі з бланками техогляду зазначили 4 відс. користувачів, а те, що маршрути стали складнішими і небезпечнішими поставили на перше місце 2 відс.
Але звісно, водії тією чи іншою мірою стикалися протягом року з усіма цими проблемами, вчилися їх долати і працювати, незважаючи ні на що.
