Цей варіант розглядається робочою групою Балтійського коридору солідарності Європейської комісії. Про це повідомив Повілас Дріжас, голова Міжнародного альянсу транспорту і логістики (TTLA), який є членом робочої групи. Крім транспортних асоціацій, до групи входять міністри транспорту Литви, Латвії та Естонії, залізничні компанії, керівники інфраструктури та портова влада.
Комісія працює над усіма можливими варіантами, щоб надати Україні альтернативні експортні маршрути. Однією з альтернатив є спеціальний конвой із кількох сотень вантажівок, який працює на регулярній основі виключно в коридорі солідарності Україна-Литва”, – сказав Повілас Дріжас.
За його словами, можливості Литви дозволяють формувати необхідні колони вантажівок. Литовські столичні компанії експлуатують у Європі парк із 70 тис. вантажівок, за обсягом міжнародних автотранспортних операцій Литва – на третьому місці в ЄС.
Литовський бізнес готовий надати вантажні потужності, але обсяги залежать від того, як будуть вирішені транспортні питання на політичному рівні України, Польщі та Комісії”, – сказав він.
Проблема з далекобійниками
Однією з проблем, за його словами, є брак водіїв, тому що “немає резерву водіїв, доступних для роботи в коридорі солідарності”.
Це питання можна було б розв’язати, якби українська сторона зробила виняток для своїх громадян, дозволивши водіям, які працюють у коридорі солідарності, залишати країну на термін понад 1 місяць”, – зазначив глава TTLA.
Він також додав, що необхідно розв’язати питання страхування транспортних засобів ЄС у країні, яка є об’єктом широкомасштабної війни, спростити правила ветеринарних перевірок транзитних товарів, уникаючи довгих черг на українсько-польському кордоні, а також розв’язати фінансовий бік проєкту.
Коридори солідарності
За даними ЄК, торік була активною тільки литовська ділянка Балтійського коридору солідарності. У 2022 році з Литви в Україну залізницею було перевезено понад 126 тис. тонн нафтопродуктів, а в Клайпедський порт – понад 84 тис. тонн української сільськогосподарської продукції.
На думку ЄК, можливість транспортування українського зерна в Литву через Польщу обмежена відмінністю залізничної колії. Україна і Литва все ще використовують російську ширину, тоді як Польща – європейську, що вимагає зміни рухомого складу.
Наразі вже функціонують польський і румунський коридори солідарності. Завдяки їм Україна має альтернативні маршрути для перевезення зерна вантажівками і поїздами через свій західний кордон і через дунайські порти на південному заході. Щойно українське зерно досягає румунських і польських портів, воно прямує на Близький Схід, в Азію, Північну Африку та інші регіони світу. Проте влітку та восени після збору врожаю румунські та польські порти перевантажені власною сільськогосподарською продукцією.
Тому, як зазначає робоча група Балтійського коридору солідарності, Україна очікує від литовських і латвійських транспортно-логістичних компаній і портів експорту великих вантажів зернових.
Нагадаємо, що Україна є одним із найбільших у світі експортерів зернових та олійних культур. Росія блокує безпечний доступ до чорноморських портів України після того, як РФ вступила у війну й окупувала частину території свого південного сусіда.
Це ускладнює експорт зерна з України, а також експорт та імпорт інших товарів. Перед обличчям загрози глобальній продовольчій безпеці ЄК організовує коридори солідарності, щоб дати Україні змогу експортувати зерно залізницею, автомобільним і річковим транспортом у разі, якщо військові дії Росії спричинять проблеми з транспортуванням зерна суднами з портів Чорного моря.
