Минулого тижня литовські міністри закордонних справ, транспорту і комунікацій та сільського господарства закликали Європейську комісію (ЄК) зміцнити альтернативний українському маршрут експорту зерна через країни Балтії. Вони зазначили, що транспортний маршрут між Україною та країнами Балтії може стати „життєздатною і довгостроковою альтернативою” для експорту українського зерна, оскільки
Балтійські морські порти володіють великими можливостями з перевалки сільськогосподарської продукції – 25 млн. тонн на рік тільки зерна”, – йдеться в листі литовський політиків.
Подібну заяву зробив нещодавно міністр з питань сільського господарства Латвії Дідзіс Шміц, який сказав, що експорт українського зерна через латвійські порти не видається неможливим сценарієм.
Експорт через Балтійський коридор – завдання непросте, а доставити зерно до Латвії буде складним викликом для логістів, проте це не неможливо”, – заявив Дідзіс Шміц, додаючи, що потужності балтійських портів дають змогу експортувати зерно з України, а головна складність – різна ширина залізничних колій, проте вантаж можна швидко перевантажити з одного поїзда на інший.
Транзитна декларація та митна гарантія
Прибалтійські країни бажають допомогти і брати участь у перевезенні української сільгосппродукції, але проблема полягає не в пропускній спроможності портів Литви чи Латвії, а в логістико-правовому питанні. Рішення Польщі заборонити імпорт українського зерна призвело до того, що вантажі на українсько-польському кордоні застрягли на кілька тижнів.
За оцінками Юргіса Адомавічюса, генерального директора компанії Bunasta, що пропонує митні послуги для перевізників, один день простою через затримку вантажу обходиться його компанії в 4 тис. євро. Він стверджує, що ці вузькі місця можна легко вирішити – довгі черги на прикордонних пунктах зумовлені не тільки збільшенням кількості вантажівок і відсутністю інфраструктури, а й погано організованими митними процедурами, а також тривалими перевірками продуктів харчування та ветеринарного контролю.
Основна процедура, яка має бути проведена на кордоні для забезпечення сплати митних платежів, – це подання транзитної декларації та надання митної гарантії. У Польщі митні брокерські компанії – це здебільшого невеликі сімейні підприємства, тому й гарантії, які вони надають, відносно невеликі – до кілької десятків тисяч євро. Тож у разі надходження дорожчого вантажу доводиться чекати, коли з’являться гроші або коли інший брокер зможе надати гарантію на необхідну суму. Іноді час очікування може становити кілька днів, тому на терміналах утворюються черги, коли вантажівок, які очікують на митну гарантію, стає більше”, – зазначив він.
Спроби Польщі розв’язати цю проблему, допустивши до роботи на кордоні більше митних брокерів, не привели до істотної зміни ситуації – хоча тепер можна обробляти більше автомобілів, вантажівки з дорожчими товарами, як і раніше, змушені чекати через обмежену вартість гарантії.
На думку Юргіса Адомавічюса, найкращим рішенням є перенесення процедури митної та податкової гарантії всередину України – або до місця навантаження, або на внутрішній митний пост. У цьому разі вантажну декларацію і гарантію буде підготовлено до поїздки, і вантажівці не доведеться витрачати час на оформлення документів на кордоні, що дасть змогу уникнути черг.
Україна приєдналася до європейського транзиту і проводить дуже успішну політику високих гарантій. Глобальні та великі митні брокери вже можуть надавати гарантії з митних платежів на території України, але між логістичним і транспортним бізнесом досі немає стратегічної згоди в тому, що перевізники мають робити це дистанційно, а не по-старому заповнювати транзитні документи на кордоні. Якби все більше і більше вантажів ішли з уже готовими документами, черги на кордоні, безумовно, скоротилися б”, – сказав він.
Ветеринарний контроль продуктів харчування
Крім гарантії сплати митних платежів, ще однією трудомісткою процедурою на кордоні є ветеринарний контроль продуктів харчування, який є обов’язковим для всіх продуктів тваринного і рослинного походження, що надходять з-за меж ЄС. Основна мета цієї перевірки – запобігти ввезенню на територію ЄС неякісної або некондиційної продукції, наприклад, генетично модифікованих зернових культур.
Знову ж таки, це потребуватиме політичного консенсусу. Ми вже давно пропонуємо перенести цю перевірку на територію одержувача, з гарантіями того, що продукція буде перевірена, а некондиційна продукція повернута або утилізована за вартістю гарантії або страховки. У цьому разі вантажівки із зерном могли б заїжджати в Клайпедський порт, де їх перевіряв би продовольчий і ветеринарний контроль, і безперешкодно виїжджати, практично не зупиняючись на кордоні”, – сказав Юргіс Адомавічюс.
Дистанційне оформлення документів
Іншим варіантом скорочення часу проходження митниці може стати дистанційне оформлення документів шляхом прив’язки даних про вантаж до номера вантажного автомобіля. Коли такий автомобіль під’їжджає до кордону, його номер сканують, і, якщо з ним усе гаразд, вантаж може перетнути кордон автоматично, адже контроль вантажу здійснюватиметься на території одержувача. Це забезпечить безперешкодне і швидке митне оформлення, оскільки всі необхідні документи подаватимуться і перевірятимуться в електронному вигляді.
Вирішення проблем митних процедур вимагає комплексної стратегії, що поєднує використання технологій, обмін передовим досвідом, політичну волю та інвестиції. Тільки так можна забезпечити ефективність і вигідність Балтійсько-Українського торговельного коридору для всіх зацікавлених сторін”, – зазначив литовський підприємець.
