За нашими оцінками, крім прямої участі в реконструкції, масштаб польських прямих інвестицій може збільшитися до 30 млрд. доларів у найближчі 5 років. (…) Це майже 30-кратне збільшення”, – повідомляє інститут.
Національний банк України вказує, що у 2021 р. прямі інвестиції з Польщі становили 1,2 мільярда доларів. Аналітики стверджують, що інвестиції спрямовуватимуться насамперед в енергетичний сектор, будівництво, деякі галузі промисловості та фінансові послуги.
Відновлення України
Відновлення України потребуватиме значної участі західних партнерів. Унаслідок війни було спустошено понад 100 тис. кв. кілометрів. Особливо постраждали цивільна та енергетична інфраструктура.
За даними Київської школи економіки, загальні втрати інфраструктури склали 136 мільярдів доларів. Українська влада та Європейський інвестиційний банк вказують, що загальна вартість проектів післявоєнної відбудови України становитиме понад 1 трильйон доларів.
Фот. Нова пошта
Більшість витрат буде пов’язана з прямою інтеграцією з країнами Європейського Союзу, включно з Польщею”, – повідомляє інститут, додаючи, що Польща вже активно підтримує Україну у військових діях.
Міжнародний валютний фонд зазначає, що у вересні минулого року вартість польського експорту в Україну була на 46 відс. більшою, ніж 2021 року, а імпорту – на 23 відсотки. Національний банк Польщі вказує, що польські доходи від прямих інвестицій в Україну зросли з 34 млн євро 2014 року до рекордних 130 млн євро 2021 року.
Потенціал для майбутньої співпраці величезний. На конференції в Лугано було вирішено, що Польща та Італія відповідатимуть за відновлення Донбасу, одного з найбільш зруйнованих регіонів України. З огляду на розміри цієї частини України, проекти розвитку становитимуть близько 15-20 відс. від загального обсягу Плану реконструкції, який становить близько 150-200 мільярдів дол. Український уряд вжив заходів для поліпшення співпраці з Польщею – зокрема, він запровадив закон про особливий статус поляків в Україні, який полегшує ведення бізнесу”, – повідомляє PIE.
Фот. trans.INFO
XXX
Логістичний хаб для України
Хоча війна в Україні триває вже майже рік, компанії та експерти вже розглядають питання про те, як Польща зможе взяти участь у відновленні постраждалої від конфлікту України. Учасники ринку згодні – ця країна буде головним логістичним хабом України.
Польща фактично вже є логістичним хабом для України – у плані гуманітарної допомоги, військової. Поляки і Польща виявилися дуже сильно залучені у війну в Україні (…). Це в наших інтересах, щоб Україна захищалася від російської агресії”, – сказав Томаш Смаль, експерт Банківської Школи у Вроцлаві.
На його думку, роль Польщі як логістичного хаба вже вирішена. З ним згоден Адам Галек, член правління Rohlig Suus Logistics, який стверджує, що Польща виконує цю роль уже багато років.
Протягом багатьох років Rohlig Suus Logistics уклала безліч контрактів, які є сполучною ланкою між Заходом і Сходом. Це природний наслідок підвищеного попиту в Україні на продукти у зв’язку з війною”, – сказав Адам Галек.
Більше пунктів пропуску і складів
Експерти кажуть, що Польща має для цього всі передумови: дорожня і складська інфраструктура, яка з кожним роком розвивається дедалі більше. Крім того, Польща є кордоном Європейського Союзу, через який проходять різні залізничні колії (широка і стандартна).
На думку експертів, щоб підтримати транспортування товарів з України до Європи і назад, у Польщі необхідно побудувати ще більше логістичних центрів.
Склади мають бути побудовані також з українського боку, але наразі в України дещо інші проблеми, і на цьому етапі не очікується, що такі заходи буде вжито”, – сказав Томаш Смаль.
„Якщо говорити про те, що нам потрібно для того, щоб впоратися зі ще більшим трафіком, то сьогодні ми переважно спостерігаємо затори на кордонах, і над пропускною спроможністю кордону нам потрібно попрацювати. Уже з’являються такі ініціативи, як звільнення від різних видів дозволів”, – зауважив Адам Галек.
У нас понад 530 кілометрів спільного кордону, але лише 9 діючих пунктів пропуску. До вступу до Європейського Союзу Польща мала 12 таких пунктів із Німеччиною на кордоні протяжністю понад 400 км. Тому необхідно подумати про нові пункти з Україною та модернізацію наявних”, – додав Томаш Смаль.
Фот. Державна прикордонна служба України
Тим не менш, щось відбувається. Створюються нові контрольні пункти, проводяться спільні перевірки польськими та українськими митниками, виділяється все більше коштів на модернізацію прикордонних пунктів пропуску, через які проїжджають вантажні транспортні засоби.
