Як доказ своєї тези Мацей Вронський вказує на угоду між Європейським союзом і Україною, що лібералізує двосторонні перевезення і дозволяє вільний транзит через території сторін.
Існує велика ймовірність того, що після закінчення війни, щоб полегшити відновлення України, цю угоду буде продовжено”, – сказав Мацей Вронський порталу transport-manager.co.uk.
Президент TLP упевнений – цього домагатиметься європейський бізнес, зацікавлений в активній участі в цьому процесі. Тим паче що у відновленні України, ймовірно, будуть задіяні великі фонди допомоги від Європейського союзу і Сполучених Штатів.
Відновлення України означатиме подальше прискорення інтеграції української економіки в економіку ЄС. Рано чи пізно Україна стане членом Євросоюзу або асоційованою державою, що входить до Європейського економічного простору (…)”, – сказав Мацей Вронський.
Усі отримають зиск
Експерт каже, що це чудова можливість для всіх сторін: Європейського союзу, Польщі, України, і “особливо для тих держав-членів ЄС, які будують свій розвиток на експорті промислових товарів і високотехнологічних послугах”.
На його думку, це також можливість для польських підприємців, переваги яких полягають у безпосередньому сусідстві Польщі з Україною, схожому культурному коді, відносно хорошому знанні українських реалій і схожій мові.
А українці, з іншого боку, можуть наростити значну транспортну міць на європейському ринку – по-перше, завдяки нижчим витратам українських транспортних компаній, а по-друге, тому що сьогодні українські перевізники не несуть так званих регулятивних витрат, що випливають із законодавства ЄС.
Слід очікувати, що з поступовою інтеграцією України та ЄС українські автоперевізники рано чи пізно отримають доступ до єдиного ринку Європейського Союзу”, – сказав Мацей Вронський, зазначивши, що це матиме негативний вплив на польський транспортний сектор.
На його думку, це виклик для польських перевізників, але замість того, щоб боротися з конкурентами, слід використовувати їхні ресурси. Як?
Відповідь на це питання може дати економічна історія нашої країни, де після 2004 року знайшли притулок ті західні компанії, які правильно оцінили наш потенціал. Замість того, щоб боротися з польською конкуренцією, використовуючи тільки свої місцеві ресурси, далекоглядні західні підприємці перенесли значну частину своєї операційної діяльності на нашу територію. Це дало їм перевагу прямого доступу до великого внутрішнього ринку, дешевші витрати на ведення бізнесу і кваліфіковані людські ресурси (менеджери, водії та адміністративний персонал). І, як з’ясувалося через роки, рішення, ухвалені ними в той час, дали їм змогу розвивати свій бізнес з вигодою для себе і для нашої країни”, – пояснив президент TLP.
Фот. AdobeStock
Польща – головний інвестор
Польські й українські економісти та представники різних галузей – фінансової, будівельної, логістичної – згодні з тим, що розвиток автомобільного транспорту в Україні та збільшення вантажообміну з Європейським Союзом, особливо в той час, коли торгівля ЄС з Росією перебуває на мінусі, є великою можливістю для польської економіки.
Обсяг прямих польських інвестицій в Україну може зрости до 30 мільярдів доларів у наступні п’ять років, запевняє Польський економічний інститут (PIE). Це набагато більше, ніж очікувалося.
За нашими оцінками, крім прямої участі в реконструкції, масштаб польських прямих інвестицій може збільшитися до 30 млрд. доларів у найближчі 5 років. (…) Це майже 30-кратне збільшення”, – повідомляє інститут.
У травні поточного року речник міністерства закордонних справ Польщі Лукаш Ясіна заявив, що Варшава хоче мати одну з лідерських позицій серед тих, хто допомагатиме Україні в післявоєнному відновленні економіки країни.
Завдяки своєму географічному положенню та двосторонньому економічному співробітництву, що динамічно розвивається, Польща хотіла б відігравати провідну роль у процесі післявоєнного відновлення України. Ми усвідомлюємо, що досвід Польщі як логістичного центру для нинішньої допомоги Україні є великою перевагою, яка буде використана для побудови міжнародного партнерства в контексті відновлення України”, – зазначив представник польського МЗС, якого цитує портал ukrinform.ua.
За його словами, у цьому контексті ключове значення матиме розширення та модернізація наявної транспортно-логістичної, прикордонної та транскордонної інфраструктури між Україною та Польщею.
Фот. Олександр Кубраков/facebook
Це підтверджує і Мацей Вронський, який наголосив, що величезною можливістю для польських інвесторів є інвестиції в логістичні об’єкти, такі як транспортні вузли, наземні термінали та склади. Цьому сприяє як комунікаційне розташування прикордонних регіонів з Україною, так і досвід поляків.
У сфері логістичних послуг ми можемо скористатися нашим ноу-хау, вищою насиченістю польських компаній передовими технологіями та кваліфікованим персоналом”, – сказав президент TLP.
Лукаш Ясіна також зазначив, що польські підприємці добре розуміють потреби українського ринку і прагнуть розвивати партнерство з українськими суб’єктами.
У цьому контексті нас тішить зростання присутності українського бізнесу в Польщі. Наразі вже близько 26 тис. компаній, у яких одним з акціонерів є українська компанія або фізична особа з громадянством України”, – констатував представник МЗС Польщі.
Доступ до ринку ЄС
Річард Штайнберг і Анна Берсіо з Інституту європейської політики в Берліні ще 2016 року стверджували, що українці виграють від відкриття європейського ринку насамперед завдяки своїм товарам.
Із запланованим повним приведенням українського законодавства у відповідність до acquis communautaire (правова концепція в системі правових норм Європейського Союзу – ред.) зникнуть нетарифні бар’єри в торгівлі. Таким чином, українські компанії отримають доступ не тільки до ринку ЄС, а й багатьох інших країн. Це велика можливість (…). Ми думаємо, що інтеграція з Європою змусить модернізувати промисловість, яка зможе конкурувати за кордоном, і підвищить якість українських товарів. Права споживачів в Україні також будуть краще захищені”, – повідомили аналітики.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що “найкраще рішення, яке зараз може ухвалити Євросоюз – це негайно взяти Україну до свого складу“.
Історичні часи вимагають великих та історичних рішень, здатних докорінно змінити динаміку подій. Це рішення – саме таке”, – говорив він минулого року.
Найкраще рішення, яке зараз може ухвалити Європейський Союз — це негайно взяти Україну до свого складу. Просто зараз зробити Україну повноправним членом ЄС. Історичні часи вимагають великих та історичних рішень, які здатні докорінно змінити динаміку подій. Це рішення — саме таке.
— Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) March 1, 2022
Нічого дивного, адже відкриття європейського ринку – це збільшення українського експорту, що веде до нарощування виробництва і нових робочих місць, а також великого імпорту, завдяки чому зростає конкуренція, знижуються ціни, а якість товарів і послуг підвищується.
Наша мета абсолютно зрозуміла. Вона полягає в тому, щоб якнайшвидше розпочати переговори про членство України в Європейському союзі. Мета – ухвалити таке рішення цього року. Ми не втратимо жодного дня в нашій роботі зі зближення України та ЄС”, – заявив президент України Володимир Зеленський на саміті ЄС-Україна на початку цього року.
Польський досвід показав, що велика країна за рік після вступу до ЄС може стати європейським лідером в економічному зростанні. ВВП Польщі за перші 10 років членства в Європейському Союзі зріс більш ніж у 2 рази – з 218 до 521 мільярда дол. Те ж саме сталося і з Литвою. Економічний розвиток Литви виглядає особливо успішним при розгляді довгострокових тенденцій і в порівнянні з іншими країнами ЄС. У 2003 році, до вступу Литви до ЄС, ВВП на душу населення в Литві становив близько половини середнього показника ЄС, а до 2013 року він становив вже 74 відс.
