Після початку війни в Україні було багато розмов про виклики для транспортного сектору внаслідок конфлікту. Серед скарг, що повторювалися в Європі як мантра, були втрата східних ринків, зростання цін на пальне, яке вдарило по всіх перевізниках, а не лише по тих, хто їздить в Україну, і, нарешті, втрата тисяч українських водіїв у той час, коли в транспортному секторі і так відчувається нестача робочої сили.
У роковини початку війни в Україні ми розглянули, як війна вплинула на вантажопотік з Польщі в Україну, проаналізувавши статистику Прикордонної служби на пунктах перетину кордону з Україною.
Зростання – всупереч чи завдяки війні?
Загальний вантажопотік в Україну з Польщі та з України в Польщу через прикордонні переходи зріс майже на 18 відс у 2022 році порівняно з попереднім роком. Таким чином, незважаючи на початок війни, відбулася інтенсифікація перетину кордону. На це значною мірою вплинули гуманітарні вантажі, а також переміщення зброї в українському напрямку. Водночас, через блокаду портів значна частина українського експорту була змушена виходити у світ через Польщу. Також допуск українських перевізників на ринок ЄС сприяв збільшенню вантажопотоку в напрямку Польщі.
Щоб зробити потік між Польщею та Україною більш ефективним, минулого року влада відкрила два додаткові прикордонні переходи – Зосін-Устилуг (у липні) та Долгобичув-Угринів (у вересні). Крім того, більше вантажівок було перенаправлено на пункти пропуску в Будомежі та Кросценко. Однак, навіть без цих нових пунктів, на вже існуючих переходах у Гребенному та Дорогуську також спостерігалося зростання трафіку в порівнянні з минулим роком – в обох випадках трохи більше ніж на 10 відс.
Порівняння руху вантажних автомобілів через кордон Польщі та України
Сильне друге півріччя на українському кордоні
Ситуація на українському напрямку була неоднозначною. Як ми вже згадували на початку – загальний вантажопотік збільшився майже на 18 відс. у порівнянні з минулим роком. Однак, це сталося в основному за рахунок другої половини року.
Перші місяці після початку війни принесли значне падіння кількості в’їздів до Польщі. Про це свідчать дані з Гребенного та Дорогуська, де до травня ми спостерігали гірші показники поїздок у польському напрямку, ніж у минулому році (хоча з кожним місяцем спостерігалася тенденція до зростання).
Те ж саме стосувалося і південної ділянки кордону з Україною. Ми не маємо щомісячних даних для цієї ділянки, але в першому півріччі на основних пунктах пропуску в Корчовій та Медиці трафік був на 11 відс. Та 6 відс. нижчим у порівнянні з аналогічним періодом минулого року відповідно.
Зростання транскордонних перевезень у напрямку Польщі з червня пов’язане з відкриттям у травні так званих коридорів солідарності, в рамках яких Європейський Союз організував експорт українських зернових та харчових продуктів внаслідок блокади чорноморських портів. Крім того, українські перевізники їздили до Польщі за пальним. Відкриття портів з серпня не особливо вплинуло на прикордонний рух, тим більше, що українські перевізники можуть безперешкодно здійснювати перевезення між країнами ЄС та батьківщиною ще з кінця червня.
Рух вантажівок на окремих пунктах пропуску польсько-українського кордону (кількість в’їздів до Польщі)
* перехід відкритий для руху великовагових вантажів (до 7,5 т) 14.06.2022
**переїзд відкритий для руху великовагових вантажів (до 7,5 т) 01.09.2022
Рух з Польщі в Україну також постраждав одразу після початку російського вторгнення. Тим не менш, тенденція до збільшення трафіку в цьому напрямку почалася на місяць раніше, ніж у зворотному напрямку – завдяки вантажам гуманітарної допомоги.
* перехід відкритий для руху великовагових вантажів (до 7,5 т) 14.06.2022.
**переїзд відкритий для руху великовагових вантажів (до 7,5 т) 01.09.2022.
Збільшення прикордонного руху на основних пунктах пропуску (Гребенне, Дорогуськ, Корчова, Медика) призвело до багатокілометрових черг, в яких водії застрягали на кілька десятків годин. Сторони звинувачували одна одну – то вказували на повільність польських прикордонних служб, то на проблеми з українського боку, наприклад, не пропускали порожній гуманітарний транспорт, що повертався до Польщі, за рахунок українських перевізників, які їхали до Польщі з зерном або паливом. Тому менші пункти пропуску в Зосині, Долгобичуві, Будомєжі та Кросцєнко були відкриті для менших вантажівок.
Дані Прикордонної служби також свідчать про нерівномірний розподіл трафіку на пунктах пропуску в Гребенному та Дорогуську. На виїзді з Польщі на обох пунктах пропуску з середини року трафік збільшився на кілька десятків відсотків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У той час як Дорогуськ підтримував аналогічне зростання у зворотному напрямку до України, пропускна спроможність у Гребенному була трохи кращою, ніж роком раніше.
Обміни з Україною не зменшуються
Січень 2023 року приніс продовження тенденцій, що спостерігалися в попередньому році. На пункті пропуску “Гребенне” загальний трафік збільшився на 24 відс, а в “Дорогуську” – на 52 відс.. Цікаво, що хоча січень зазвичай є досить спокійним місяцем, і цього року від перевізників надходили сигнали про те, що попит на маршрутах до країн Західної Європи значно нижчий, на кордоні з Україною цього не помітно.