Після початку війни в Україні було багато розмов про виклики для транспортного сектору внаслідок конфлікту. Серед скарг, що повторювалися в Європі як мантра, були втрата східних ринків, зростання цін на пальне, яке вдарило по всіх перевізниках, а не лише по тих, хто їздить в Україну, і, нарешті, втрата тисяч українських водіїв у той час, коли в транспортному секторі і так відчувається нестача робочої сили.
У роковини початку війни в Україні ми розглянули, як війна вплинула на вантажопотік з Польщі в Україну, проаналізувавши статистику Прикордонної служби на пунктах перетину кордону з Україною.
Зростання – всупереч чи завдяки війні?
Загальний вантажопотік в Україну з Польщі та з України в Польщу через прикордонні переходи зріс майже на 18 відс у 2022 році порівняно з попереднім роком. Таким чином, незважаючи на початок війни, відбулася інтенсифікація перетину кордону. На це значною мірою вплинули гуманітарні вантажі, а також переміщення зброї в українському напрямку. Водночас, через блокаду портів значна частина українського експорту була змушена виходити у світ через Польщу. Також допуск українських перевізників на ринок ЄС сприяв збільшенню вантажопотоку в напрямку Польщі.
Щоб зробити потік між Польщею та Україною більш ефективним, минулого року влада відкрила два додаткові прикордонні переходи – Зосін-Устилуг (у липні) та Долгобичув-Угринів (у вересні). Крім того, більше вантажівок було перенаправлено на пункти пропуску в Будомежі та Кросценко. Однак, навіть без цих нових пунктів, на вже існуючих переходах у Гребенному та Дорогуську також спостерігалося зростання трафіку в порівнянні з минулим роком – в обох випадках трохи більше ніж на 10 відс.
Порівняння руху вантажних автомобілів через кордон Польщі та України
Джерело: trans.INFO на основі даних прикордонної служби
Сильне друге півріччя на українському кордоні
Ситуація на українському напрямку була неоднозначною. Як ми вже згадували на початку – загальний вантажопотік збільшився майже на 18 відс. у порівнянні з минулим роком. Однак, це сталося в основному за рахунок другої половини року.
Перші місяці після початку війни принесли значне падіння кількості в’їздів до Польщі. Про це свідчать дані з Гребенного та Дорогуська, де до травня ми спостерігали гірші показники поїздок у польському напрямку, ніж у минулому році (хоча з кожним місяцем спостерігалася тенденція до зростання).
Те ж саме стосувалося і південної ділянки кордону з Україною. Ми не маємо щомісячних даних для цієї ділянки, але в першому півріччі на основних пунктах пропуску в Корчовій та Медиці трафік був на 11 відс. Та 6 відс. нижчим у порівнянні з аналогічним періодом минулого року відповідно.
Зростання транскордонних перевезень у напрямку Польщі з червня пов’язане з відкриттям у травні так званих коридорів солідарності, в рамках яких Європейський Союз організував експорт українських зернових та харчових продуктів внаслідок блокади чорноморських портів. Крім того, українські перевізники їздили до Польщі за пальним. Відкриття портів з серпня не особливо вплинуло на прикордонний рух, тим більше, що українські перевізники можуть безперешкодно здійснювати перевезення між країнами ЄС та батьківщиною ще з кінця червня.
Рух вантажівок на окремих пунктах пропуску польсько-українського кордону (кількість в’їздів до Польщі)
Джерело дослідження: trans.INFO за даними Прикордонної служби
* перехід відкритий для руху великовагових вантажів (до 7,5 т) 14.06.2022
**переїзд відкритий для руху великовагових вантажів (до 7,5 т) 01.09.2022
Рух з Польщі в Україну також постраждав одразу після початку російського вторгнення. Тим не менш, тенденція до збільшення трафіку в цьому напрямку почалася на місяць раніше, ніж у зворотному напрямку – завдяки вантажам гуманітарної допомоги.
Джерело: дослідження: trans.INFO за даними Прикордонної служби
* перехід відкритий для руху великовагових вантажів (до 7,5 т) 14.06.2022.
**переїзд відкритий для руху великовагових вантажів (до 7,5 т) 01.09.2022.
Збільшення прикордонного руху на основних пунктах пропуску (Гребенне, Дорогуськ, Корчова, Медика) призвело до багатокілометрових черг, в яких водії застрягали на кілька десятків годин. Сторони звинувачували одна одну – то вказували на повільність польських прикордонних служб, то на проблеми з українського боку, наприклад, не пропускали порожній гуманітарний транспорт, що повертався до Польщі, за рахунок українських перевізників, які їхали до Польщі з зерном або паливом. Тому менші пункти пропуску в Зосині, Долгобичуві, Будомєжі та Кросцєнко були відкриті для менших вантажівок.
Дані Прикордонної служби також свідчать про нерівномірний розподіл трафіку на пунктах пропуску в Гребенному та Дорогуську. На виїзді з Польщі на обох пунктах пропуску з середини року трафік збільшився на кілька десятків відсотків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У той час як Дорогуськ підтримував аналогічне зростання у зворотному напрямку до України, пропускна спроможність у Гребенному була трохи кращою, ніж роком раніше.
Обміни з Україною не зменшуються
Січень 2023 року приніс продовження тенденцій, що спостерігалися в попередньому році. На пункті пропуску „Гребенне” загальний трафік збільшився на 24 відс, а в „Дорогуську” – на 52 відс.. Цікаво, що хоча січень зазвичай є досить спокійним місяцем, і цього року від перевізників надходили сигнали про те, що попит на маршрутах до країн Західної Європи значно нижчий, на кордоні з Україною цього не помітно.
