Індекс PMI для промисловості в єврозоні знизився в лютому порівняно з січнем, хоча й незначно. За останніми дослідженнями він склав 46,5 пункту, тоді як у першому місяці цього року – 46,6 пункту. Також тішить, що падіння нових замовлень і купівельної активності в лютому було найслабшим за рік. Також зменшення виробництва, яке досягнуло рівня з січня, було найменшим за 10 місяців.
Більше того, рівень оптимізму опитаних виробників не зменшується. Їхні очікування щодо наступних 12 місяців залишилися на рівні січня, коли вони були найкращими за 9 місяців.
Виробники продовжували розпродавати зі складів залишки запасів з непевних часів пандемії. Запаси виробничих засобів впали до найнижчого рівня за шість місяців. Запаси готової продукції також були меншими, ніж місяцем раніше.
Терміни доставки також скоротилися порівняно з січнем. Це свідчить про адаптацію глобальних ланцюгів постачання до нової реальності, викликаної кризою в Червоному морі. Однак загалом коротші терміни доставки, ніж у попередні роки, є насамперед наслідком низького попиту.
Нарешті є якісь зростання
Варто підкреслити, що в падінні індексу PMI в єврозоні винна насамперед німецька промисловість. Індекс PMI для найбільшої економіки ЄС впав найбільше за 4 місяці – до 42,5 пункту, що негативно виділяється на тлі інших країн єврозони.
Греція та Ірландія зафіксували найкращі результати індексу за 24 та 20 місяців відповідно. Індекс PMI для Греції склав дуже здорові 55,7 пункту. Ірландія також перевищила нейтральний поріг у 50 пунктів, що означає зростання промислової активності. «Смарагдовий острів» міг похизуватися показником у 52,2 пункту.
Іспанія також подолала поріг у 50 пунктів (досягнувши рівня 51,5 пункту). В цій країні зростання промислової активності зафіксовано вперше майже за рік. Найкращими показниками за майже 12 місяців можуть похизуватися також Нідерланди (49,3 пункту), Італія (48,7 пункту) та Франція (47,1 пункту). Варто відзначити, що перші вже доволі близько до зони зросту.
Триваюча рік рецесія в європейській промисловості не наближується до свого кінця. Виробництво впало тими ж темпами, що й місяцем раніше, в основному через «країни-важковаговики», такі як Німеччина та Франція (…). Проте позитивним знаком є більш помірне зниження нових замовлень у єврозоні, що дає промінь надії на потенційне відновлення попиту в майбутньому», – коментує д-р Сайрус де ла Рубіа, головний економіст в Hamburg Commercial Bank.
Д-р де ла Рубіа стверджує, що виробники в єврозоні зараз займають обережну, вичікувальну позицію.
Загальні настрої такі, що майбутнє не буде особливо яскравим, але це не означає, що компанії готуються до важких часів», – говорить експерт з гамбурзького банку.
Він додає, що компанії ведуть поточну діяльність у готовності увімкнути вищу передачу в будь-який момент, коли будуть конкретні ознаки покращення ситуації на ринку.
Німеччина все ще «хвора людина»
Хоча в промисловості єврозони в цілому є певні підстави для оптимізму, у найбільшій економіці єврозони, як ми вже згадували, ситуація виглядає не дуже добре. У той час, коли все більше і більше країн можуть похвалитися зростанням промислової активності, промисловість, яка є основою економічної могутності цієї країни, охолоджується, а не розігрівається. Згадане зниження індексу стало першим за 7 місяців. Причому це сталося після того, як в січні він досяг найкращого рівня за 11 місяців.
Рівень виробництва та нових замовлень, які є основою розвитку промисловості, у лютому прискорили зниження. Субіндекс виробництва був на найнижчому рівні за вісім місяців. Індекс нових замовлень також був гіршим, ніж у січні – якщо замовлення з-за кордону були на тому ж рівні, що й місяць тому, то внутрішні замовлення значно впали, що свідчить про поганий настрій німецьких споживачів.
Попит на німецьку продукцію був настільки слабким, що виробники могли зосередитися на надолуженні відставання у виробництві. Він падав швидше, ніж у середньому за останній 21 місяць.
Настрої виробників щодо наступних 12 місяців у лютому були негативними вперше з листопада 2022 року. Основними факторами, що вплинули на такий підхід виробників, стали економічна невизначеність та відсутність інвестицій.
Більше того, у лютому Німеччина зафіксувала найсильніше скорочення робочих місць у промисловості з серпня 2020 року.
Д-р де ла Рубіа з Hamburg Commercial Bank навіть не намагається бути оптимістом.
Поки що уся надія зникла. (…) Широкий масштаб уповільнення дає дуже мало надії на відскок у найближчому майбутньому», – стверджує він.
Д-р де ла Рубіа підкреслює, що особливо сильні падіння зафіксували виробники інвестиційних товарів, які є серцем німецької промисловості. Більше, ніж в інших галузях, скорочення зайнятості також означає, що майбутнє німецького виробничого сектора виглядає похмурим.
Головний економіст HCB наголошує, що стан німецького сектора наразі є ганебним винятком у Європі. Це, ймовірно, призведе до дебатів у Німеччині щодо деіндустріалізації та необхідності проведення реформ у країні. Німецька промисловість тягне вниз всю економіку цієї країни. Індекс поточних економічних умов Ifo незначно підвищився в лютому до 85,5 пункту порівняно з січневими 85,2 пунктами, а настрої в промисловості та торгівлі значно впали. Хоча клімат у сфері послуг та настрої у будівництві покращилися, вони все ще знаходяться на низькому рівні.
Як підкреслюють автори аналізу з Інституту Ifo, «економіка Німеччини стабілізується на низькому рівні».
Сильні, незважаючи на слабкість Німеччини
У лютому індекс PMI для польської промисловості зріс із січневих 47,1 пунктів до 47,9 пункту. Це не змінює того факту, що він залишається нижче 50 пунктів вже протягом 22 місяців. Це також найдовша послідовність спадів виробництва та нових замовлень в історії досліджень (з 1998 року).
Проте темпи падіння цих показників у лютому були одними з найповільніших за останні два роки. Оптимістичним сигналом є також найбільш сприятливий з червня 2021 року річний прогноз опитаних виробників.
Однак з іншого боку, попит на польську промислову продукцію (нові замовлення) зменшився 24-й місяць поспіль. Якщо у випадку Німеччини джерелом слабкого попиту був внутрішній ринок, у випадку Польщі слабким був насамперед зовнішній попит. Особливо з Німеччини. Проте темп падіння експортних замовлень був одним з найповільніших у поточній ситуації спадів.
У лютому виробники продовжили коригувати виробничі потужності. Запаси виробничих ресурсів та готової продукції вичерпувалися в швидшому темпі, а закупівлі виробничих ресурсів різко сповільнилися.
Цікаво, що хоча в Німеччині та єврозоні лютий приніс зниження цін на виробничі ресурси (а також кінцеву продукцію), то в Польщі у другому місяці року ціни на виробничі компоненти зросли. Це, мабуть, є відлунням кризи в Червоному морі і все ж високої інфляції в Польщі. Однак загалом ціни на кінцеву продукцію в Польщі також падали, оскільки компанії намагалися збільшити конкурентоспроможність в умовах слабкого попиту.
