Через війну в Україні з європейського транспортного ринку зникли 166 тис. водіїв вантажівок з України, Білорусі та Росії, повідомляє нідерландський галузевий портал Nieuwsblad Transport. Десятки тисяч українців виїхали з початком війни. За оцінками експертів, Європа, яка вже багато років страждає від нестачі професійних водіїв, втратила близько 30 відс. робочої сили з України.
Минулого року експерти прогнозували, що ринок втрачатиме ще більше водіїв, а галузь сильно постраждає від нестачі кадрів. Найбільша в Європі транспортна компанія Girteka зізналася, що одразу після війни втратила 30 відс. водіїв з України (нагадаємо, що в литовській компанії працює 18 тис. водіїв, 90 відс. з яких приїхали з-за меж Литви). Звісно, це значна частка, але більшість українців залишилася. Втрати угорського гіганта Waberer’s були набагато меншими – фірма втратила близько 2 відс. персоналу. Її польська дочірня компанія Link втратила 5 відс. Загалом у групі Waberer торік працювало трохи більше шестисот українських водіїв.
Однак очікуваного відтоку не відбулося. Вантажоперевізники визнають, що від’їзд українців був помітний, але в довгостроковій перспективі він виявився обмеженим. Дійсно, багато водіїв спочатку повернулися додому, але співпраця України з Європейським Союзом дала змогу забезпечити вільне переміщення товарів, а разом із цим і продовжити трудову діяльність громадян країни, яка страждає від війни. Багато українців і далі продовжують працювати в ЄС.
Знайшлася заміна
Проте ці відносно невеликі зміни на ринку праці в транспортній галузі призвели до того, що європейські компанії змушені наймати водіїв з інших країн – Кавказу, Середньої та Південно-Східної Азії. Нідерландська профспілка FNV зазначила, що в Європу стали швидко прибувати робітники з Таджикистану, Киргизії та Узбекистану. Транспортні компанії з Литви та Польщі відкрито визнають, що наймають на роботу жителів цих країн. Саме через ці дві країни прибуває на роботу в ЄС найбільша кількість водіїв, які не є громадянами Євросоюзу. За оцінками, через них проходить близько 80 відс. іноземних далекобійників.
Крім того, зростає кількість водіїв з таких екзотичних країн, як В’єтнам, Індія, Шрі-Ланка, Філіппіни і навіть Об’єднані Арабські Емірати. На жаль, точно оцінити їхню кількість складно, оскільки далеко не всі з них працюють легально. Взяти, наприклад, випадок, що стався в травні в Польщі – прикордонники в одній із транспортних компаній виявили, що з 396 водіїв, які працюють у фірмі (здебільшого з України, Грузії, Шрі-Ланки, Білорусі, Молдови, Індії, Узбекистану і Тунісу), 69 далекобійників працюють нелегально.
Згідно з інформацією, наданою польською державною службою зайнятості, 2022 року Польща видала понад 365 тис. дозволів на роботу іноземцям з-за меж Європейського союзу, до того ж найбільше – громадянам України (85 тис.), Індії (42 тис.), Узбекистану (33 тис.), Туреччини (25 тис.) і Філіппін (22 тис.). До цієї групи також входять громадяни Білорусі, Непалу та Бангладешу. Значна частина – 19 відс., тобто понад 70 тис. осіб – була зайнята у сфері транспорту і логістики, причому більшість із них (майже 47 тис. осіб) влаштувалася водіями вантажівок і автобусів.
Литва минулого року видала понад 23 тис. дозволів на роботу іноземцям із третіх країн. Нагадаємо, що Литва дуже суворо регулює приплив іноземців на роботу і щороку видає певну кількість дозволів (квот), які можна використовувати для працевлаштування у спрощеному порядку. Найбільше дозволів було видано громадянам Білорусі (42 відс.), Киргизії (13 відс.), Узбекистану (11 відс.), Таджикистану (9 відс.) і України (5 відс.). Найбільшу кількість дозволів – трохи менше 17 тис., або 72 відс. – було видано водіям вантажних автомобілів.
Повага до роботодавця
Працевлаштування водіїв з азіатських регіонів – справа трудомістка і складна, але з точки зору бізнесу, вигідна. Нідерландська профспілка FNV зазначила, що процедури залежать від країни походження кандидата, і, крім того, компанії часто застосовують свої власні вимоги. Наприклад, водіям з Білорусі для роботи в країнах ЄС потрібна тільки національна віза або посвідка на проживання, а водіям з країн колишнього СРСР, Перської затоки, Південної та Східної Азії необхідно отримати міжнародне водійське посвідчення. Крім того, підприємці вимагають, щоб вони володіли англійською мовою.
“Усе залежить від черги та процесу. Але зазвичай на це йде до чотирьох місяців, хоча іноді й до шести. Зараз ситуація погіршилася. Раніше можна було прийняти таку людину протягом чотирьох тижнів”, – розповів в інтерв’ю Trans.INFO Освальдас Швітра, генеральний директор литовської логістичної компанії “cargoGO”.
Монал Сачдева, директор компанії Novalife Global Recruiters, що спеціалізується на наймі водіїв вантажівок з Індії та інших азіатських країн для роботи в ЄС, підтверджує, що процес працевлаштування зазвичай займає близько 3-4 місяців. Заяви кандидатів розглядає спеціальна група, яка перевіряє, зокрема, дозволи. Ті, хто відповідає висунутим вимогам, переходять на наступний етап – так званий відбір.
“Процес відбору включає в себе тестування кандидата на його ставлення і відданість своїй роботі, комунікативні навички, досвід водіння і технічні знання”, – пояснив представник кадрового агентства.
За словами Освальдаса Швітри, ідея найму водіїв з азіатських країн виправдовує себе. “Ми пропонуємо їм чудові умови, набагато кращі, ніж ті, на які вони можуть розраховувати у себе вдома”, – додав він.
Водії з Азії прагнуть отримати роботу в Європі, оскільки на батьківщині їх вважають неповноцінними громадянами, особливо в Індії та Шрі-Ланці.
“(Вони – ред.) живуть і працюють у суворих умовах. Їм дуже мало платять, вони працюють (…) на вантажних автомобілях, що перебувають у жалюгідному стані, з ними погано поводяться роботодавці (порушення основних прав тощо), і загалом їх не поважають, оскільки водії вантажних транспортних засобів вважаються професією низького класу, якою займаються здебільшого неосвічені або фінансово незабезпечені люди”, – пояснив Монал Сачдева.
Підтверджує це литовський підприємець, який також зазначив, що, незважаючи на деякі труднощі, він задоволений своїми новими співробітниками.
“Деяким людям спочатку важко працювати в Європі, особливо якщо в них немає досвіду роботи в країнах ЄС (наприклад, вони не впізнають деякі знаки), але це питання звички. Індуси добре говорять англійською і хочуть працювати. У Литві умови їхньої праці набагато кращі, незалежно від того, працюють вони в Індії чи в Арабських Еміратах. Перш за все, вони водять нові вантажівки. Уявіть собі, як вони працюють у 50-градусну спеку у своїй країні без кондиціонера. Вони слухняні, виконують усі доручення, слухають свого роботодавця, з ними не буває розбіжностей. У їхній культурі є велика повага до роботодавця”, – сказав директор “cargoGO”.
