Брак робочої сили, поруч з енергетичними проблемами Юлія Свириденко, Перша віцепрем’єр-міністерка — Міністерка економіки України, назвала найкритичнішими викликами.
Основні чинники, що призвели до дефіциту кадрів — мобілізація та міграційні процеси через військові дії в Україні.
До початку широкомасштабної війни проблеми нестачі кваліфікованих працівників не було, вважає 59 відсотків опитаних Міністерством економіки України.
У 43 відсотків опитаних минулого місяця виникли труднощі при заповненні вакансій.
Через виїзд українців за кордон та внутрішню міграцію внаслідок війни, в Україні спостерігається кадровий дефіцит та структурне безробіття. У 2021 році офіційний ринок праці нараховував 11,5 млн працівників, у 2023 році — 9 млн», – зазначають у Мінекономіки.
За попередніми розрахунками, для забезпечення щорічного зростання ВВП до 2030 року на 7 відс. необхідно 4,5 мільйона працівників додатково, зазначила Тетяна Бережна, заступниця міністра економіки України.
Наразі, згідно з даними порталу Work.ua, вакансій більше, ніж резюме. Якщо за пів року до широкомасштабної війни на 8,3 тис. резюме припадало 6,6 тис. вакансій, то сьогодні співвідношення 7,1 тис. вакансій до 5,3 тис. резюме. У транспортно-логістичній галузі конкуренція за роботу взагалі відсутня.
Усвідомлюючи проблему, уряд працює над проєктом модернізації трудового законодавства, покликаного покращити ситуацію на ринку праці, започатковуються програми навчання для підвищення кваліфікації або набуття затребуваного фаху. А що робить бізнес, щоб подолати кадровий голод?
Зарплати — вгору
Підвищення конкуренції на ринку праці призвело до того, що роботодавці, в боротьбі за працівників, змушені підвищувати заробітну плату. За інформацією Державної служби статистики України, в I кварталі 2024 року середня зарплата в країні зросла на 22,5 відс. й становила 18 903 грн.
Про наміри цього року платити більше на 11-15 відсотків повідомили 72 відс. українських компаній — учасників дослідження, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією. 28 відсотків повідомили, що зарплати збільшать на 6-10 відсотків. 13 відсотків — підвищення відбудеться на 16-20 відс. й лише 2 відсотки — на 21 відс.
Згідно з даними порталу Work.ua, працівникам у галузі транспорту пропонують від 16 000 до 56 000 грн. Найбільше — водіям-міжнародникам та директорам СТО — близько 50 000 грн. Водіям, в середньому, готові платити близько 27 500 грн.
Логістам, в середньому, пропонують 25 000 грн (від 15 000 до 50 000 грн). Найвищі зарплати у Києві та Львові.
Експедиторам пропонують від 15 000 до 36 000 грн. В середньому — 22 500 грн. За географічним поділом найбільші заробки у Львові — 27 500 грн та Києві.
Роботодавці згодні платити непогані гроші й працівникам без досвіду роботи. Наприклад, у Черкасах водію-експедитору, залежно від обсягу виконаної роботи, пропонують до 30 000 гривень.
У наступному році, згідно з прогнозами Нацбанку України, реальна заробітна плата буде вищою, ніж до повномасштабної війни, а конкуренція за працівників на ринку праці й надалі підтримуватиме зростання номінальних зарплат в Україні.
Мінекономіки дещо змінило свій прогноз: з середньої зарплати 21 809 грн, й зростання через інфляцію на 8,5 відс. відкоригувало середньомісячну заробітну плату до 20 581 грн, а ріст номінальної, скоригованої на інфляцію, на 12,0 відс.
Джерело:: Європейська Бізнес Асоціація
Проте конкуренцію за працівників не витримує малий та середній бізнес, якому важко залишитись рентабельним, зменшуючи чистий прибуток.
Зарплати у Польщі
Після початку широкомасштабної війни в Європі, в тому числі у транспортно-логістичній галузі, відчувається зменшення кількості працівників з України. Дефіцит кадрів особливо відчутний на посадах, які завжди вважалися суто чоловічими. Що ж з зарплатами у транспортно-логістичній галузі у сусідній країні?
За перші чотири місяці 2024 року майже половина польських підприємств у транспортно-логістичній галузі підвищили працівникам заробітну плату, згідно з дослідженням Польського економічного інституту.
Логістам в Польщі пропонують від 4 300 зл (близько 45 000 грн) молодшому спеціалісту до 10 000-13 000 зл (104 500-136 000 грн) менеджеру з логістики, згідно з даними порталу znajdzprace.plus.
Помічнику експедитора пропонують 4 300 зл (близько 45 000 грн), а старшому експедитору — 7 360 зл (приблизно 77 000 грн), менеджер з експедування або координатор може розраховувати на 8 200 зл (приблизно 85 700 грн) брутто, наводить цифри Star sp. z o.o. Найбільше заробити експедитор має можливість в авіаційній галузі.
Професійні водії у Польщі в середньому отримують 5 139 зл (53 700 грн), згідно зі звітом “Заробіток професійних водіїв у Польщі 2023” Польського інституту автомобільного транспорту (PITD). Майже 70 відсотків опитаних водіїв заробляють понад 7 000 злотих (приблизно 73 000 грн) нетто. Зарплати водіїв-міжнародників коливаються в межах 8 500-11 000 зл (89 000-115 000 грн) нетто. Чверть польських далекобійників заробляють п’ятизначні суми.
Вирости собі сам
Більшість роботодавців усвідомили, що набагато легше виростити собі спеціаліста, ніж залучити його ззовні. Міжнародні компанії співпрацюють з навчальними закладами, надають студентам можливість пройти практику на своїх підприємствах, найкращим пропонують працевлаштування.
Наприклад, ТОВ ТРАНС.ЕУ УКРАЇНА надає можливість студентам, починаючи з третього курсу, працювати на транспортній приватній біржі, якою користується понад 41 тисяча компаній з усієї Європи.
За допомогою приватної біржі студенти моделюватимуть ситуації, будуватимуть маршрути, плануватимуть наступні завантаження, навчаться створювати та підтверджувати заявки, будуть відстежувати статуси по кожному перевезенню, – розповів Максим Головенько, виконавчий директор ТОВ ТРАНС.ЕУ УКРАЇНА. – Вони у закритому середовищі мають можливість відтворювати процес перевезення вантажу від моменту виникнення потреби на перевезення до повного його закриття. Після цього вони будуть аналізувати звіти, які отримають, щоб оцінити наскільки успішними були перевезення. Студенти навчаться робити те, з чим у майбутньому будуть мати справу щоденно».
Фот. ДТЕУ
Заступниця директора DB Shenker Ukraine Дарія Сенченко в інтерв’ю trans.INFO зізналася, що під час навчання в магістратурі проходила практику в компанії, за 16 років роботи вона зробила кар’єру до керівника відділу й заступника директора.
Все в жіночих руках
Через мобілізацію великої кількості чоловіків їхні місця змушені зайняти жінки. Чарівну половину людства залучають на професії, які вважалися суто чоловічими.
Мобілізація спеціалістів до Збройних сил стала викликом для української економіки. Тому зараз необхідно приділити більше уваги програмам перекваліфікації українців, які залишаються в тилу, на професії, які мають максимальний попит. Насамперед ідеться про жінок, які вже сьогодні опановують професії тілоохоронців, водіїв вантажівок, автобусів і тракторів», – зазначила Юлія Свириденко на зустрічі з президенткою ЄБРР Оділь Рено-Бассо на початку червня.
Нікого не здивує жінка-далекобійниця, особливо у Європі. Щоб уникнути дефіциту водіїв-далекобійників транспортна галузь вирішила активно залучати жінок.
Швеція надала кошти на реалізацію проєкту «Reskilling Ukraine», який допомагає жінкам опанувати професію далекобійниць. З 200 претенденток було відібрано 24 жінки, які мали категорію В, принаймні три роки водійського стажу, відмінне знання ПДР та були вмотивовані.
Коли в автошколах не знайшлося достатньої кількості вантажівок, компанія Scania Ukraine надала жінкам можливість практикуватися на нових вантажівках.
В планах — понад 300 жінок, які опанують професію водійки вантажівки.
В логістиці, в першу чергу складській, більшість професій було «закріплено» за чоловіками. Наразі жінки працюють на шахтах, підприємствах, й, звичайно, завойовують світ логістики.
На жаль, закриття вакансій жінками проблему не вирішить.
Складання пазлів
Близько 1,3-1,5 млн українців, згідно з оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи, наразі є безробітними. Залучення цих людей до ринку праці зменшить кадровий голод.
Залучення іноземних громадян наразі є проблематичним — на перешкоді стоїть безпекова ситуація та певні законодавчі норми.
Залучати іноземців потрібно за контрактом й на певний період, вважає Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи НАН України.
Щоб вони заробили гроші, тут лишили результати своєї праці, але після закінчення контракту вони тут не можуть лишитися просто так. Тобто про крайню потребу залучення мігрантів наразі не йдеться», – зазначив Олександр Гладун в інтерв’ю Цензор.НЕТ.
До того ж пошукувачі роботи з третіх країн охоче прямують до Європи, використовуючи Україну як транзитний пункт.
Держава активно розробляє проєкти з залучення осіб з особливими потребами до ринку праці.
В Україні живуть 2,7 млн людей з інвалідністю. З них 2,56 млн – люди працездатного віку, але роботу мають лише 430 тисяч людей, тобто рівень непрацевлаштованості у цій групі сягає 85 відс. проти 15 відс. в середньому по країні, – зазначив Олексій Мірошниченко, Президент Конфедерації роботодавців України під час презентації довідника про працевлаштування осіб з інвалідністю, створеного в рамках проєкту «Разом». – Держава має боротись за кожне робоче місце, за кожного працівника. Ми бачимо великий потенціал для країни у залученні щонайменше 1,0 млн працездатних людей з інвалідністю, які можуть бути залученими у відновленні економіки України».
Залучення на ринок праці 1 млн працездатних осіб з особливими потребами прискорить зростання ВВП на 2,5-3,0 відс. на рік, підкреслив Мірошниченко.
Фот. Shutterstock
Схоже, що ейджизм, який панував на українському ринку праці, вичерпує себе. У транспортно-логістичній галузі беруть на роботу людей старше 50 років й пенсіонерів, які не підпадають під мобілізацію, тому вони не мають проблем з виїздом за кордон.
Перекваліфікація спеціалістів та працевлаштування ветеранів — головні виклики для уряду на ринку праці, окреслила Юлія Свириденко.
Точна кількість громадян України, які наразі перебувають в ЗСУ засекречена, але говорять про близько 1 млн осіб, які після завершення війни повернуться на свої робочі місця.
Автоматизація та роботизація галузі також дозволить нівелювати дефіцит працівників.
Ситуація після війни
36 відсотків вважають, що ситуація на ринку праці після завершення війни буде гірше ніж зараз, підсумувало опитування роботодавців Міністерство економіки України. 18 відсотків вважають, що ситуація не зміниться й лишатиметься такою самою як і зараз. 22 відсотки сподіваються на покращення. 24 відсотки дивляться у майбутнє з оптимізмом, на їхню думку дефіциту кадрів не буде.
