Більшість українців через розв’язану Росією війну опинилися в сусідній Польщі – у цій країні перебуває вже 1,56 млн громадян України. Багато хто з них знайшов також притулок у Німеччині (1,06 млн) і Чехії (0,5 млн). Про це повідомляють аналітики Польського економічного інституту (PIE).
За оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), потік біженців з України призвів до того, що 2022 року обсяг робочої сили в ЄС збільшився на 0,2-0,8 відс. (0,3-1,3 млн осіб), але в окремих країнах може бути навіть вищим. До країн з найвищим передбачуваним зростанням обсягу робочої сили належать: Чехія (+2,2 відс.), Польща (+2,1 відс.) та Естонія (+1,9 відс.).
За оцінками Національного банку України (НБУ), додаткове зростання ВВП у Польщі, Чехії та Естонії може становити близько 1,2 процентного пункту на рік. Дещо менше зростання може мати місце в Угорщині, Латвії, Словаччині, Литві та Румунії (+0,8 відс. пункту на рік).
Згідно з іншими дослідженнями, це зростання може бути ще меншим. Deloitte оцінює його в 0,2-3,5 відс. на рік протягом перших п’яти років залежно від ефективності інтеграційної політики. Oxford Economics оцінює зростання в 1,2-2 відс. до 2030 року, залежно від ухваленого варіанта припливу біженців, і прогнозує, що в наступні роки позитивний вплив на ВВП буде дещо вищим – 1,7-2,9 відс. до 2050 року.
Зростання виробництва
За даними НБУ, приплив біженців може спричинити зростання промислового виробництва на 2,2-2,3 відс.
У країнах, що приймають найбільшу кількість біженців з України, їхнє перебування сприяло збільшенню індивідуального споживання, позитивно впливаючи на оборот роздрібної торгівлі”, – повідомляє PIE.
За даними Credit Agricole, приплив біженців до Польщі став основним чинником зростання роздрібних продажів у березні 2022 року, особливо одягу та взуття, меблів, побутової та електротехніки. Приплив біженців також змусив приймаючі країни збільшити державні витрати, особливо на освіту, охорону здоров’я та інфраструктуру. За оцінками IFW Kiel, ці витрати в Польщі, Естонії та Чехії можуть перевищити 1 відс. ВВП. Зі свого боку Європейський інвестиційний банк оцінює їх у 4-6 відс. ВВП в Угорщині, Польщі та Чехії.
З досліджень Центру економічних стратегій в Україні, проведених серед українських біженців у різних країнах Європи, випливає, що чим довше триватиме війна, то більше українців знайдуть роботу за кордоном і адаптуються до життя.
Польща у виграшній позиції
За оцінками аналітиків Oxford Economics (OE), тільки в Польщі може залишитися до 250 тис. українських біженців. Вони визнають, точне число оцінити складно і воно залежить від багатьох важливих чинників, як-от бажання поїхати на Захід або повернутися в Україну.
Дослідники OE вважають, що приплив українців “стимулюватиме польський ринок”. За прогнозами, протягом наступних 30 років вони сприятимуть зростанню ВВП ще на 2-3 відс.
Цікаво, що приплив біженців ніяк не позначився на безробітті в Польщі. За даними Євростату, рівень безробіття нині становить 2,7 відс. Цей результат означає, що ми, як і раніше, входимо до числа країн ЄС з найнижчим рівнем безробіття. Цей результат у випадку Польщі є найкращим з 1995 року.
Міністерство сім’ї та соціальної політики Польщі вказує, що з березня по грудень 2022 р. підприємці подали 784,5 тис. повідомлень про доручення роботи громадянам України.
Українські працівники здебільшого були зайняті у сфері послуг і промисловості. Зайнятість у цих галузях становила 37 відс. і 34 відс. усіх повідомлень. Українці знайшли також роботу в транспортному секторі, експедируванні та логістиці (15 відс.), а також торгівлі або будівництві (по 7 відс.).
Водії в Польщі
Незважаючи на війну, українці, як і раніше, становлять найбільшу групу серед водіїв-іноземців, які працюють у Польщі. Минулого року їм було видано понад 59 тис. водійських сертифікатів, що становить понад 55 відс. усіх іноземних далекобійників, які отримали цей документ. Так, кількість доступних водіїв із країни, яку роздирає війна, зменшилася, проте в річному масштабі незначно – лише на 3 відс. (рік до року). Однак виявляється, що частка іноземних далекобійників з Росії, тобто країни, відповідальної за напад на Україну, зменшилася ще більше. У річному обчисленні – більш ніж на 23 відс.
Цікаво, що у випадку з водіями з Білорусі ситуація зовсім інша. За весь 2022 рік кількість виданих їм сертифікатів скоротилася лише одного разу – у травні, майже на 30 відс. У річному масштабі видно, що кількість білорусів за кермом вантажівок, збільшилася значно – майже на 64 відс. Щодо частки водіїв з України, Росії та Білорусі, то, за словами Анни Бжезинської-Рибіцької, прес-секретаря Асоціації міжнародних автомобільних перевізників у Польщі (ZMPD), “після першого шоку, спричиненого початком війни, можна з обережністю оцінити, що ситуація нормалізувалася”.
Можна припустити, що збільшення кількості водіїв з України може бути пов’язане з тим, що серед них є люди похилого віку, на яких не поширювалися положення про заборону виїзду з країни, і які приїхали до Польщі з сім’ями”, – сказала представниця ZMPD.
Поляки хочуть наймати українців
Польські підприємці хотіли працевлаштовувати українців – відносно часто за кермом вантажівок. Професія водія посідає третє місце в списку найчастіше пропонованих вакансій – так вважає 21 відс. респондентів згідно зі звітом “Плани роботодавців. Результати 45-го дослідження”, опублікованого в червні компанією Randstad.
Цікаво, що транспортно-експедиторська галузь сильно виділяється на тлі всіх компаній, що працюють у Польщі, адже загалом компанії, в яких працювали українці до війни, були в меншості – їх було близько 30 відс. У зв’язку з початком конфлікту лише 38 відс. найняли або збиралися найняти сусідів.
Ситуація очима українців
Однак уже з погляду самих українців ситуація виглядає не дуже оптимістично. З тих, хто приїхав до Польщі після початку війни, тільки 39 відс. змогли знайти роботу. Половина з них працюють в іншій професії, ніж раніше, та до того ж нижче за свої компетенції – випливає з опублікованих у січні цього року результатів дослідження “Професійне становище біженців з України в Польщі”, проведеного компанією Manpower і фондом Totalizator Sportowy.
Основними перешкодами для працевлаштування є незнання польської мови (54 відс.) і відсутність роботи, що відповідає компетенціям (39 відс.). Проте майже 4 з 10 українців мають намір залишитися в Польщі після закінчення війни. Кожен п’ятий хоче повернутися на батьківщину, але тільки в довгостроковій перспективі. Однак поки що, через майже рік після нападу Росії на Україну, ситуація з військовими біженцями на нашому ринку праці динамічна.
За останній рік тисячі біженців знайшли роботу в Польщі, здебільшого у сфері транспорту, експедиції та логістики, особливо на посадах, які не потребують високої кваліфікації або прав. Однак з іншого боку, війна призвела до того, що деякі громадяни України потрібні якраз за нашим східним кордоном, зокрема йдеться про чоловіків призовного віку. Тож вони не мали змоги приїхати до Польщі на заробітки, а багато хто був змушений повернутися на батьківщину”, – розповідає Марцін Бєлявські, експерт з ринку праці та менеджер рекрутингової компанії Manpower.
Тому на ринку праці дуже висока плинність кадрів. “Українці часто змінюють місце проживання, мігрують між Україною та Польщею”, – підтверджує Бєлявський. Проте ринок, як і раніше, відкритий на працівників з-за східного кордону.
Галузь транспорту, експедиції, логістики та ринок складських послуг, незважаючи на помітне уповільнення зростання, як і раніше, відкрита для прийому на роботу кандидатів із затребуваними навичками і кваліфікацією. Особливо великий вибір у людей з правами на обслуговування, зокрема, навантажувачів і мостових кранів”, – стверджує експерт Manpower.
